Розстрочення чи відстрочення  податкових зобов'язань. 

Право надавати в межах своїх повноважень відстрочки та розстрочки із сплати податків , інших платежів на умовах податкового кредиту надано податковим органам пунктом 9 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні”, а Порядком  затвердженим наказом ДПА України №378 від 18.09.2001 р., визначена процедура їх надання.

Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вказані процедури ще більш глибоко регламентовані та надано визначення основних понять.

Розстрочкою податкових зобов'язань є надання платнику бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань (без врахування сум пені) під проценти, розмір яких не може бути меншим ніж ставка НБУ.

Відстрочкою податкових зобов'язань є перенесення сплати основної суми його податкових зобов'язань (без врахування сум пені) під проценти, розмір яких не може бути меншим ніж ставка НБУ

Підставою для розстрочки податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів стосовно загрози виникнення податкового боргу, а також економічне обґрунтування, що свідчило б про можливість погашення податкових зобов'язань і (або) збільшення податкових надходжень у відповідний бюджет внаслідок застосування   режиму   розстрочки,   протягом   якого   відбудуться   зміни  політики виробництва або збуту такого платника.

Підставою для відстрочки податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів стосовно обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення податкового боргу і (або) банкрутства такого платника, а так само економічне обґрунтування, що свідчило б про можливість погашення податкових зобов'язань і (або) збільшення податкових надходжень у відповідний бюджет внаслідок застосування режиму відстрочки, протягом якого відбудуться зміни політики виробництва або збуту такого платника.

Пунктом 14.3 статті 14 Закону відстрочки (розстрочки) надаються на умовах податкового кредиту , по якому основна сума кредиту і нараховані на неї відсотки у випадку розстрочки погашаються рівними частинами починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання кредиту, а при відстрочці - рівними частинами починаючи з будь-якого податкового періоду (визначеного в рішенні про її надання), але не пізніше 12 календарних місяців із моменту виникнення такого податкового зобов'язання або одночасно в повному обсязі.

Рішення про надання відстрочок і розстрочок податкових зобов'язань на строки, що виходять за межі одного календарного року , щодо загальнодержавних податків і зборів приймається керівником (заступником) центрального податкового органу за узгодженням із Міністерством фінансів України .

Порядком передбачений розподіл повноважень між податковими органами різних рівнів:

-      податкові інспекції в містах із районним поділом (крім міст Києва і Севастополя), у районах, містах без районного поділу, районах у містах     міжрайонних і об'єднаних ДПІ - можуть надавати відстрочки (розстрочки) на суму до 30 тис. грн.;

-  ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - на суму не більше 3 млн. грн.;

-     ДПА України - без обмеження суми.

 Розстрочка або відстрочка даються окремо по кожному податку, зборові (обов'язковому платежу). Причому вони, не можуть даватися щодо податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита, акцизного збору, податку з доданої вартості при ввезенні товарів (послуг робіт) на митну територію України , внесків у Пенсійний фонд України або інших внесків у межах державного або обов'язкового соціального страхування , якщо інше не передбачено законом і по цих податках і зборах. Певно усвідомлюючи, що процедура сплати зазначених платежів є найбільш корумпованонебезпечною, законодавець включив зазначене обмеження в наданні податкового кредиту в пункт 14.4 статті 14 Закону.

Відповідно до цього будь-яке рішення відносно відстрочки або розстрочки податкових зобов'язань окремим платникам повинні щорічно оприлюднюватись. Будь-який платник має право вимагати розстрочки або відстрочки його податкових зобов'язань , а орган уповноважений приймати рішення по таких розстрочках (відстрочкам) зобов'язаний задоволити таку вимогу у випадку коли підстави, надані платником як обґрунтування такої розстрочки (відстрочки), є ідентичними підставам,   наданим   іншими   платниками   податків  у стосовно податкових зобов'язань, по яких прийняті відповідні рішення.

При проведенні перевірок необхідно встановити чи належна особа прийняла рішення про надання відстрочки (розстрочки), чи належним чином визначено розмір плати за користування податковим кредитом, чи на сплату належних платежів надано податковий кредит . Крім того необхідно вивчити умови догорів про відстрочення (розстрочення) податкового боргу на відповідність їх вимогам Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Цивільному кодексу України , а також належність реагування податковими органами на порушення платниками умов таких догорів.

Зокрема, договір про відстрочку, розстрочку може бути достроково розірваний :

 з ініціативи платника:

 -         при достроковому погашенні сум податкового боргу, стосовно якого була досягнута домовленість про відстрочку або розстрочку ;

 з ініціативи податкового органу, у випадку, якщо:

 -         встановлено, що інформація, подана платником при укладенні договорів , виявилася недостовірною , неповною або перекрученою;

-         платник податків накопичує новий податковий борг;

-          платник податків своєчасно не сплачує чергової частки розстроченої (відстроченої) суми та нарахованих на неї процентів.

Списання та розстрочення податкового боргу.

Відповідно до пункту 18.1. ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" списанню з платників податків підлягав податковий борг (крім пені та фінансових санкцій) , який виник станом на 31.12.99 р.  і не сплачений станом на 21.02.01р. Податковий борг , який виник у період з 01.01.00 р. по 01.01.01р. і не сплачений станом на 21.02.01р. , міг бути за бажанням платника податків розстрочений на визначених Законом умовах. Порядок формування даних та проведення обліку податкового боргу , що підлягає списанню та (або) розстроченню в зв'язку із скасуванням картотеки визначений наказом ДПА України  №161 від 11.04.01 р.

При цьому необхідно звернути увагу на такі питання:

-          чи не були в порушення закону списані суми пені та штрафних санкцій;

-         чи достовірні заяви платників про розстрочення заборгованості (особливо заяви  платників податків,  що  припинили  здійснення підприємницької діяльності);

-         дотримання умов розстрочення податкового боргу, а саме: розстрочення в межах 60 місяців, дотримання графіків сплати (підпункт "б" пункту 18.1.2. Закону) та ін.;

-         дотримання вимог щодо дострокового розірвання договору про розстрочення у передбачених Законом випадках, а саме : у разі накопичення платником нового податкового боргу або несплати чергової частки реструкторизованого податкового боргу, ліквідації, виїзду за кордон на постійне місце проживання, визнання неплатоспроможним за зобов'язаннями іншими ніж податкові.

 Слід взяти до уваги, що норми стосовно списання та розстрочення податкового боргу не поширюються на податковий борг, а також нараховані на його суму пеню та штрафні санкції, коли до 21.02.01 р. розпочате кримінальне провадження щодо умисного ухилення осіб від сплати такого боргу.

Також необхідно перевірити обґрунтованість визнання податковими органами податкового боргу безнадійним і його послідуючого списання, у відповідності до пункту   18.2 ст.18  Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

[email protected] (advocat_lugansk, advocat_doneck, advocat_kiev) +38-095-858-42-62