Ссылка на последний (28.04.2012 г.) проект Закона, внесенного Президентом Украины

ПРОЕКТ (текст по версии ВККА)

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про адвокатуру та адвокатську діяльність

Цей Закон регулює відносини, пов'язані із здійсненням в Україні адвокатської діяльності, відповідно до її важливої соціальної функції та загальновизнаних принципів функціонування, закріплених в міжнародних актах щодо діяльності адвокатури, створенням належних умов для забезпечення виконання адвокатурою її конституційних завдань, наданням адвокатами правової допомоги, здійснення захисту та представництва, функціонуванням адвокатського самоврядування.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі та в порядку, передбаченому цим Законом;

 

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва в формах, порядку та на засадах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України, Правилами адвокатської етики та іншими актами органів адвокатського самоврядування;

 

адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання, пов'язані з організацією та діяльністю адвокатури, а також система засобів, які забезпечують реалізацію адвокатами такого права;

 

захист - діяльність адвоката, спрямована на забезпечення дотримання органами  прокуратури, досудового розслідування, оперативними підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, Державної пенітенціарної служби України, судами законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у кримінальному судочинстві та при розгляді справ про адміністративні правопорушення, з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують або виключають кримінальну чи адміністративну відповідальність особи затриманого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, сприяння відновленню порушених прав та інтересів особи, потерпілої від злочину;

 

клієнт - держава, фізична чи юридична особа, права і свободи якої адвокат захищає, або чиї законні інтереси він представляє, або котрій він безпосередньо надає правову допомогу в формах та на умовах, передбачених цим Законом, незалежно від того, внесла ця особа гонорар особисто, чи він був сплачений її представником або будь-якою іншою юридичною чи фізичною особою;

 

ордер - письмовий документ, який посвідчує повноваження адвоката на підставі договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва адвокатом, адвокатською фірмою чи адвокатським об'єднанням;

 

правова допомога - діяльність адвоката з надання правових консультацій і роз'яснень клієнту, підготовка та складання документів правового характеру;

 

представництво - діяльність, яка здійснюється адвокатом в інтересах і від імені клієнта, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а також забезпечення реалізації процесуальних прав та обов'язків клієнта у конституційному, цивільному, господарському, кримінальному та адміністративному судочинстві.

 

Стаття 2. Адвокатура України

 

1. Адвокатура України - спеціально уповноважений конституційний недержавний професійний незалежний самоврядний правозахисний інститут громадянського суспільства, який діє з метою надання правової допомоги, захисту та представництва прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

 

2. Адвокатуру України складають всі адвокати України, об’єднані на засадах обов’язкового членства у Національній асоціації адвокатів України.

 

3. Адвокатура України діє на засадах самоврядності, незалежності, сприяння забезпеченню верховенства права, законності, демократизму, корпоративності.

 

Стаття 3. Правове регулювання діяльності адвокатури

 

1. Організація та діяльність адвокатури України регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим Законом, іншими законами України, Правилами адвокатської етики, іншими актами органів адвокатського самоврядування.

 

2. Закони України, що регулюють питання діяльності адвокатури, надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

 

Стаття 4 Адвокатський запит

 

1. Адвокатський запит – викладена в письмовій формі, обов’язкова для виконання вимога адвоката до органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об’єднань громадян, фізичних осіб (за їх згодою) про надання відомостей, довідок, характеристик чи інших документів (їх посвідчених копій), або надання офіційних роз’яснень чи офіційної відповіді з питань, віднесених до їх компетенції.

 

2. Адвокатський запит повинен містити наступні відомості :

1) назву документа;

2) номер та дату складення;

3) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) особи, якій направляється адвокатський запит, її місцезнаходження чи проживання;

4) прізвище, ім’я, по батькові адвоката;адреса його робочого місця або найменування та місцезнаходження адвокатського бюро, адвокатського об’єднання чи адвокатської фірми;

5) номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката;

6) прізвище, ім’я, та по батькові (найменування) клієнта в інтересах якого подається адвокатський запит;

7) перелік (зміст, опис) відомостей, документів (копій документів), предметів, висновків,офіційних роз’яснень та іншої інформації, які запитує адвокат;

8) адреса, на яку має бути надіслана відповідь на адвокатський запит;

9) підпис адвоката, якій склав адвокатський запит.

 

3. Адвокатський запит, що не відповідає вимогам частини другої цієї статті, розгляду не підлягає.

 

4. Адвокатський запит розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання. Якщо для підготовки відповіді на адвокатський запит потрібно більше часу, одержувач запиту узгоджує з адвокатом строк надання відповіді на адвокатський запит, який не може перевищувати тридцяти днів.

 

5. Особа, яка не має відомостей, документів, чи предметів або іншої запитуваної в запиті інформації, або якій адвокатський запит направлений (отриманий) помилково, зобов’язана повідомити про це адвоката.

 

6. Адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні документально підтверджені витрати з надання відповіді на адвокатський запит.

Рада Національної асоціації адвокатів України може затвердити типову форму адвокатського запиту.

 

7. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги захисника.

 

Стаття 5. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності

 

1. Адвокатська діяльність в Україні є гарантією правової захищеності громадян, доступу їх до правосуддя, можливості отримати правову допомогу для практичної реалізації гарантованих Конституцією України та чинним законодавством України прав і свобод людини та громадянина, а також юридичних осіб.

 

2. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, незалежності, демократизму, гуманізму та конфіденційності.

 

3. Адвокатську діяльність адвокат України здійснює на території України та за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором з відповідною країною або її законодавством.

 

4. Представництво та захист в судах України прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб постійно на професійній основі здійснюється виключно адвокатами, крім випадків, визначених цим Законом та законами про судочинство.

 

5. Адвокатська діяльність є неприбутковою і не є підприємницькою.

 

6. Право на заняття адвокатською діяльністю не обмежується віком особи.

 

7. Адвокат здійснює адвокатську діяльність в організаційних формах, визначених цим Законом.

 

Стаття 6. Адвокатура і держава

 

1. Адвокатура не входить до системи органів державної влади та місцевого самоврядування.

 

2. Для забезпечення здійснення адвокатської діяльності в Україні на засадах, загальноприйнятих в демократичному суспільстві, держава гарантує ліберальний статус адвокатської професії, незалежність і самоврядність адвокатури, невтручання в здійснення адвокатами адвокатської діяльності.

 

3. З метою реалізації зазначених в частині першій цієї статті гарантій цей Закон передбачає відповідні засади організації адвокатури, необхідний обсяг професійних прав адвокатів, їх обов’язків та відповідальності, спеціальні гарантії адвокатської діяльності та забороняє будь-яке втручання в здійснення правомірної  адвокатської діяльності.

 

4. З метою забезпечення умов для реалізації адвокатурою покладених на неї конституційних завдань та враховуючи вищезазначену соціальну функцію адвокатської діяльності держава забезпечує пільговий режим оподаткування адвокатської діяльності, пенсійне і соціальне забезпечення адвокатів на рівні, не нижчому від гарантованого законодавством для суддів.

 

5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані узгоджувати з Національною асоціацією адвокатів України та регіональними асоціаціями адвокатів проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань організації та діяльності адвокатури в Україні, надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва.

 

6. Уповноважений центральний орган виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування:

1) організовують фінансування надання правової допомоги та здійснення захисту й представництва в судах за рахунок держави у випадках передбачених законом України “ Про безоплатну правову допомогу “;

2) забезпечують виплату гонорару та відшкодування витрат адвокатів у випадку надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва в судах за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до  Закону України “ Про безоплатну правову допомогу “ та з урахуванням особливостей передбачених Законом України “ Про адвокатуру  та адвокатську діяльність “;

 

7. Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування у межах своєї компетенції сприяють отриманню організаціями та органами адвокатського самоврядування приміщень, придатних для здійснення їх функцій, а також сприяють адвокатам, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та адвокатським фірмам у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати та плати за комунальні послуги тощо.

 

8. Державна судова адміністрація України створює для адвокатів належні умови для реалізації професійних прав адвокатів в судах шляхом виділення в приміщеннях судів придатних для роботи кабінетів (кімнат) для адвокатів.

 

Стаття 7. Єдиний реєстр адвокатів України

 

1. З метою збирання, зберігання, обліку, захисту, пошуку, надання та оприлюднення достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України ведеться автоматизований Єдиний реєстр адвокатів України.

 

2. Ведення Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється на засадах відкритості та безкоштовного доступу до інформації відповідно до цього Закону та Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, яке приймається З’їздом адвокатів України.

 

3. Адміністратором Єдиного реєстру адвокатів України є Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, яка вносить відомості до Єдиного реєстру адвокатів України та здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення його ведення, здійснює контроль за діяльністю реєстраторів, обов’язком яких є надання відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

 

4. Реєстраторами Єдиного реєстру адвокатів України є регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, що несуть відповідальність за своєчасність та достовірність надання інформації до Єдиного реєстру адвокатів України.

 

5. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката;

2) номер, дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

3) назва органу, який прийняв рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

4) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

5) поштовий індекс, адреса та телефон робочого місця адвоката;

6) назва та місцезнаходження офісу адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання або адвокатської фірми;

7) інформація про зупинення або припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

8) дата внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України;

9) прізвище, ім'я та по батькові особи, яка надала відомості до Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокатську діяльність мають право здійснювати лише адвокати внесені у встановленому порядку до ЄРАУ.

 

6. Порядок та строки надання відомостей регіональною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, порядок оновлення даних про адвоката, наслідки недотримання такого порядку, а також інші питання, дотичні до ведення Єдиного реєстру адвокатів України, визначаються Положенням про Єдиний реєстр адвокатів України.

 

7. Відомості Єдиного реєстру адвокатів України є відкритими та оприлюднюються на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

 

Розділ II. НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ

АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

 

Стаття 8. Умови набуття права на заняття адвокатською діяльністю

 

1. Право на заняття адвокатською діяльністю може набути фізична особа, яка відповідає вимогам частини першої статті 10 цього Закону, склала кваліфікаційний іспит, успішно пройшла стажування, склала Присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

 

2. Не можуть набувати статус адвоката:

1) особи, які здійснюють діяльність, несумісну із статусом адвоката. Зі статусом адвоката є несумісним здійснення діяльності прокурора, слідчого, судді, нотаріуса, експерта, патентного повіреного, юрисконсульта, та будь-яка робота в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки, органах державної влади і управління, місцевого самоврядування а також проходження військової служби чи перебування на державній службі. До набуття статусу адвоката зазначені особи мають припинити відповідну діяльність чи статус, несумісні із статусом адвоката.

2) особи, які мають непогашену чи не зняту судимість;

3) особи, які були засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину (незалежно від зняття чи погашення судимості);

4) особи, які у встановленому законом порядку визнані недієздатними чи обмежено дієздатними;

5) особи, які були позбавлені права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом п’яти років з дня прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про анулювання свідоцтва та припинення адвокатської діяльності.

6) особи, звільнені з посади судді, прокурора,слідчого, нотаріуса, органів державної влади і управління, місцевого самоврядування за порушення присяги або за вчинення корупційного діяння – протягом п’яти років з дня звільнення.

 

Стаття 9. Стаж роботи в галузі права

 

1. До стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття права на заняття адвокатською діяльністю та отримання статусу адвоката, зараховується робота на посадах:

1) судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;

2) помічника судді, помічника адвоката, стажиста нотаріуса;

3) юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу та інших посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, якщо заняття такої посади вимагає наявності повної вищої юридичної освіти;

4) педагогічних або науково-педагогічних працівників, які здійснюють педагогічну або наукову діяльність в середніх професійно-технічних, вищих навчальних закладах або навчальних закладах післядипломної освіти, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

5) працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

6) інші посади, які відповідно до закону вимагають наявності повної вищої юридичної освіти.

 

2. До стажу роботи в галузі права зараховуються також час систематичного надання юридичних послуг фізичною особою-підприємцем, у випадку, якщо цей вид діяльності був основним і на момент її здійснення зазначена особа мала повну вищу юридичну освіту.

 

Стаття 10. Допуск до складання кваліфікаційного іспиту

 

1. Особа, яка отримала повну вищу юридичну освіту, має стаж роботи у галузі права не менше двох років протягом останніх п’яти років, володіє державною мовою, має право звернутись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем свого проживання із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

 

2. Порядок подання документів, що додаються до заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту, їх перевірки, процедура допуску до складання кваліфікаційного іспиту, критерії і процедура оцінки знань особи, яка має намір набути право на заняття адвокатською діяльністю та статус адвоката, визначаються Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, яке затверджується Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.

 

3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має право перевіряти достовірність поданих документів і відомостей, звертатися до відповідних органів із запитом про їх перевірку або підтвердження.

 

4. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в допуску особи до складання кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду лише у випадку порушення встановленого законом порядку розгляду питання.

 

Стаття 11. Стажування. Стажист адвоката

 

1. До складання кваліфікаційного іспиту особа, яка має намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю повинна пройти стажування протягом шести місяців (в адвокатському бюро, адвокатському об'єднанні, адвокатській фірми) згідно з Положенням про порядок проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю та Програмою проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, які приймаються З'їздом адвокатів України.

 

2. Організація проходження стажування здійснюється Радою регіональної асоціації адвокатів.

 

3. Адвокат, який здійснює керівництво стажуванням, забезпечує підготовку стажиста до адвокатської діяльності.

 

4. Звільняються від проходження стажування особи, які мають стаж роботи помічником адвоката не менше двох років протягом останніх п’яти років, що передували складанню іспиту.

 

5. Стажист може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанні, адвокатській фірми), крім тих, що належать до процесуальних повноважень адвоката.

 

6. Стажист зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю і дотримуватись Правил адвокатської етики.

 

7. Особа не може бути допущена до стажування за умов, передбачених частиною другою статті 8 цього Закону.

 

8. Строк стажування, у випадку успішного його проходження, зараховується до загального стажу роботи в якості адвоката.

 

Стаття 12. Кваліфікаційний іспит

 

1. Кваліфікаційний іспит - перевірка теоретичних та практичних знань в галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики, вміння правильно застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності адвоката, виявлення відповідних статусу адвоката особистих і моральних якостей особи, яка виявила намір набути право на заняття адвокатською діяльністю та статус адвоката.

      

2. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється атестаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання заявника.

 

3. Кваліфікаційний іспит складається державною мовою у формі письмового тестування та виконання практичного завдання.

На підставі рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яке приймається за заявою особи, іспит може складатися на мові більшості населення відповідного регіону.

 

4. Програма складання кваліфікаційного іспиту, тестові завдання, положення та порядок складання кваліфікаційного іспиту, методика оцінювання результатів тестування, розмір і порядок внесення внесків на організаційно-технічне забезпечення проведення кваліфікаційного іспиту та оформлення свідоцтва затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.

 

5. Результати кваліфікаційного іспиту можуть бути оскаржені особою, яка його складала, протягом тридцяти днів з дня їх отримання до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду лише у випадку порушення встановленого законом порядку розгляду питання.

 

6. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, допускається до його повторного складання не раніше ніж через рік.

 

Стаття 13. Набуття статусу адвоката

 

1. За результатами проходження стажування та складання кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про відмову у видачі такого свідоцтва.

Рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є підставою для складення Присяги адвоката України та набуття статусу адвоката.

Перед отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа складає Присягу адвоката України і набуває статусу адвоката. Така особа вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України та отримує посвідчення адвоката.

 

2. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, а у випадку порушення встановленого законом порядку розгляду питання також до суду.

 

3. За складання кваліфікаційного іспиту та видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа сплачує внесок на організаційно-технічне забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розмір та порядок сплати якого визначається Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.

Форма свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України затверджується Вищою Кваліфікаційною комісією адвокатури України.

 

4. Особа, яка набула статусу адвоката, стає членом Національної асоціації адвокатів України та реалізує свої членські повноваження й обов’язки в асоціації адвокатів того регіону, в якому вона включена до Єдиного реєстру адвокатів України.

 

Стаття 14. Єдність професії адвоката

 

1. З метою забезпечення надання правової допомоги, захисту та представництва громадян та юридичних осіб на єдиних кваліфікаційних та етичних міжнародно-визнаних засадах, закріплених в якості засадничих підвалин правової допомоги міжнародно-правовими договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в Україні гарантується закріплення права на здійснення видів діяльності, визначених статтею 26 цього Закону виключно на засадах, визначених цим Законом, і забороняється їх здійснення на підприємницьких засадах у вигляді юридичних послуг.

 

2. Засади та порядок уніфікації професії адвоката визначається Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону.

 

Стаття 15. Складання Присяги адвоката України

 

1. Особа, якій вручається свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, складає Присягу адвоката України такого змісту:

ПРИСЯГА АДВОКАТА УКРАЇНИ

1.«Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю: у своїй професійній діяльності стверджувати принципи верховенства права, принципово, беззастережно та відповідально надавати правову допомогу, здійснювати захист та представництво прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб відповідно до Конституції, законів України та міжнародних актів, обстоювати права та свободи людини і громадянина, використовуючи для цього всі свої знання та майстерність, неухильно слідувати Правилам адвокатської етики, суворо зберігати адвокатську таємницю, в своїй діяльності бути незалежним та принциповим, уважним до людей, всюди і завжди берегти чистоту звання "адвокат", свято дотримуватись цієї Присяги.».

 

2. Текст Присяги, підписаний адвокатом, зберігається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури в особовій справі адвоката.

 

3. Особі, яка склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видається посвідчення адвоката України.

 

Стаття 16. Помічник адвоката

 

1. Адвокат може мати помічників з числа осіб, які отримали вищу юридичну освіту не нижче освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр».

 

2. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, адвокатською фірмою) з додержанням вимог цього Закону та чинного законодавства України про працю.

 

3. Помічник адвоката виконує доручення у справах, які знаходяться в провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

                  

4. Помічник адвоката зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю та дотримуватись Правил адвокатської етики.

 

5. Особа не може бути помічником адвоката за умов, передбачених частиною другою статті 8 цього Закону.

 

6. Помічник адвоката має право на всі види допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та пенсійне забезпечення.

 

17. Мантія адвоката

 

1. Відповідно до рішення З'їзду адвокатів України, при розгляді справ в Конституційному суді та інших судах України, адвокатами може використовуватися спеціальне вбрання – мантія.

 

2. Форму мантії адвоката за поданням Ради Національної асоціації адвокатів України затверджує З'їзд адвокатів України.

 

 

 

Стаття 18. Символіка адвокатури України

 

1. З’їзд адвокатів України затверджує символіку адвокатури України.

 

2. Кожен з адвокатів має право у своїй діяльності використовувати символіку адвокатури України.

 

Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Стаття 19. Організаційні форми адвокатської діяльності

 

1. Адвокат зобов'язаний мати своє робоче місце для заняття адвокатською діяльністю.

 

2. Організаційними формами адвокатської діяльності є: адвокатський кабінет (офіс адвоката), адвокатське бюро, адвокатське об'єднання та адвокатська фірма (компанія).

 

3. Засновниками (партнерами, членами) та керівниками адвокатських бюро, об'єднань та фірм можуть бути виключно адвокати.

 

4. Адвокат вправі вільно обирати та змінювати організаційну форму адвокатської діяльності й місце її здійснення. Про обрану організаційну форму адвокатської діяльності та місце її здійснення адвокат зобов’язаний повідомити Раду регіональної асоціації адвокатів в порядку, передбаченому Положенням про Реєстр організаційних форм адвокатської діяльності в Україні.

 

5. Організаційна форма здійснення адвокатської діяльності повинна бути відображена у її назві.

 

6. Адвокатські фірми та адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування та колегіальності.

 

7. Термін "адвокат" та похідні від нього як на державній мові, так і в перекладі, можуть бути використані в найменуванні лише адвокатських кабінетів, адвокатських бюро, адвокатських об'єднань, адвокатських фірм, організацій та органів адвокатського самоврядування або громадських організацій адвокатів.

У випадку використання іншими особами терміну "адвокат" або похідних від нього слів, а також слів у перекладі, які за змістом асоціюються з адвокатом або адвокатурою, Рада регіональної асоціації адвокатів відповідного регіону має негайно звернутися до суду з вимогою про заборону та припинення такого використання; таким же правом наділена Рада Національної асоціації адвокатів України.

 

8. У випадку здійснення адвокатської діяльності особою, яка не є адвокатом (що здійснює адвокатську діяльність через адвокатський кабінет, або є засновником, партнером, членом адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми), Рада регіональної асоціації адвокатів відповідного регіону має негайно звернутися до суду з вимогою про заборону та припинення такої діяльності всупереч вимогам цього Закону; таким же правом наділена Рада Національної асоціації адвокатів України.

 

Стаття 20. Адвокатський кабінет (офіс адвоката)

 

1. Адвокатський кабінет (офіс адвоката) засновується адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

 

2. Адвокатський кабінет не є юридичною особою.

 

3. Адвокатський кабінет є робочим місцем адвоката. Адвокатський кабінет може бути розташований у житловому приміщенні.

 

4. Адвокат, що заснував адвокатський кабінет, відкриває поточні та інші рахунки в банках, має печатку, штамп та бланки.

 

5. Діяльність адвоката, який утворив адвокатський кабінет, регулюється Положенням, розробленим відповідно до Типового положення про адвокатський кабінет, прийнятого З'їздом адвокатів України. Положення про адвокатський кабінет не потребує державної реєстрації.

 

6. Адвокату, який заснував адвокатський кабінет, забезпечується можливість обрати систему оподаткування, обліку і звітності відповідно до  вимог податкового кодексу України, як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність .

 

Стаття 21. Адвокатське бюро

 

1. Адвокатське бюро є неприбутковою організацією, створеною одним адвокатом.

 

2. Адвокатське бюро є юридичною особою, має самостійний баланс, відкриває рахунки в банках, має печатку, штампи та бланки з адресою та своїм найменуванням і діє на підставі Статуту.

 

3. Статут адвокатського бюро повинен містити найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, джерела формування майна, порядок внесення змін до статуту, порядок припинення діяльності адвокатського бюро, інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим законам України.

 

4. Найменування адвокатського бюро повинно містити прізвище адвоката, який заснував адвокатське бюро, та словосполучення "адвокатське бюро".

 

5. Адвокатське бюро утримується за рахунок внесків адвоката-засновника та інших джерел, не заборонених законом.

 

6. Порядок реєстрації адвокатського бюро визначається цим Законом та законом щодо реєстрації юридичних осіб.

 

Стаття 22. Адвокатське об'єднання

 

1. Адвокатське об'єднання є неприбутковою організацією, створеною шляхом об’єднання двох і більше адвокатів з метою забезпечення здійснення професійної діяльності на засадах індивідуального членства, майно якого формується за рахунок членських внесків та інших джерел, не заборонених законом.

 

2. Адвокатське об’єднання є юридичною особою, має самостійний баланс, відкриває рахунки в банках, має печатку, штампи та бланки з адресою та своїм найменуванням і діє на підставі Статуту.

 

3. Статут адвокатського об’єднання повинен містити наступні дані: найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок входження та вибуття членів з адвокатського об’єднання, джерела формування майна та напрямки його використання, органи управління адвокатського об’єднання, їх компетенцію та порядок прийняття ними рішень, порядок реорганізації та ліквідації, порядок внесення змін та доповнень до статуту адвокатського об’єднання, правила, спрямовані на уникнення конфлікту інтересів та забезпечення незалежності адвокатів адвокатського об’єднання. Статут адвокатського об’єднання може містити інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим законам України.

Дані про членів адвокатського об’єднання містяться в реєстрі членів адвокатського об’єднання, який є додатком до його Статуту. Зміни і доповнення до цього реєстру вносяться шляхом повідомлення, що не тягне за собою необхідність реєстрації змін до Статуту.

Адвокати - члени  адвокатського об’єднання є самозайнятими особами.

 

4. Про надання правової допомоги в адвокатському об’єднанні між клієнтом та адвокатом укладаються договори з вказівкою про приналежність адвоката до адвокатського об’єднання, відомості про які надаються адвокатом останньому. Договори про надання правової допомоги від імені адвокатського об’єднання не укладаються. Адвокатське об’єднання та інші його члени не несуть відповідальності по зобов’язанням адвоката, який уклав договір про надання правової допомоги, зокрема у зв’язку з неналежним виконанням ним договору.

 

5. Адвокатське об’єднання зобов’язано повідомляти Раду регіональної асоціації адвокатів про зміну складу адвокатів – членів адвокатського об’єднання.

 

6. Адвокатське об’єднання вправі створювати філії та представництва незалежно від місця його реєстрації. Про створення або ліквідацію філії або представництва адвокатське об’єднання протягом десяти днів з моменту прийняття відповідного рішення направляє в Раду регіональної асоціації адвокатів письмове повідомлення, в якому вказуються дані про адвокатів, які здійснюють свою діяльність в філії або представництві адвокатського об’єднання, місцезнаходження філії або представництва, порядок здійснення телефонного, телеграфного, поштового та іншого зв’язку з ними. Адвокати, що здійснюють свою діяльність в філії або представництві адвокатського об’єднання є членами відповідного адвокатського об’єднання, яке його утворило.

 

7. Адвокатське об’єднання не може бути перетворене в підприємницьке товариство чи будь-яке інше непідприємницьке товариство за виключенням організаційних форм адвокатської діяльності, передбачених цим Законом.

 

8. Порядок реєстрації адвокатського об’єднання визначається цим Законом та законом щодо реєстрації юридичних осіб.

 

9. Ліквідація адвокатського об’єднання здійснюється у порядку, передбаченому законодавством України, яке регулює процедуру ліквідації юридичних осіб, з урахуванням положень цього Закону. Майнові внески членів адвокатського об’єднання, якщо вони збереглись у натурі після задоволення усіх кредиторських вимог, повертаються особам, які ці внески зробили. Перерозподіл майнових внесків членів адвокатського об’єднання не дозволяється. Майно, набуте адвокатським об’єднанням в результаті здійснення своєї діяльності, розподіляється у рівних частках серед членів адвокатського об’єднання, якщо інше не передбачено статутом адвокатського об’єднання.

 

Стаття 23. Адвокатська фірма (компанія)

 

1. Адвокатська фірма є неприбутковою організацією, створеною шляхом об’єднання двох і більше адвокатів на партнерських засадах з метою здійснення адвокатської діяльності від імені адвокатської фірми, яка діє на підставі Статуту та партнерського договору.

 

2. Адвокатська фірма є юридичною особою, має самостійний баланс, відкриває рахунки в банках на території України, а в установленому чинним законодавством порядку - в іноземних банках, має печатку, штампи та бланки з адресою й своїм найменуванням.

 

3. Партнерами (засновниками) та керівниками адвокатської фірми можуть бути виключно адвокати.

 

4. Партнерський договір укладається в простій письмовій формі та є конфіденційним документом, який не надається для державної реєстрації. Партнерський договір визначає порядок прийняття партнерами рішень з питань діяльності фірми, виборів керівника, виконавчого органу та їх повноваження, порядок припинення партнерського договору, права та обов’язки партнерів, порядок розподілу відповідальності партнерів перед фірмою та третіми особами (окрім клієнтів) по зобов’язаннях адвокатської фірми, інші положення, пов’язанні з діяльністю фірми.

 

5. Статут адвокатської фірми повинен містити наступні дані: найменування, місцезнаходження фірми, склад партнерів (засновників), предмет і цілі діяльності, порядку входження та вибуття партнерів, джерела формування майна та напрями його використання, органи управління адвокатської фірми, їх компетенцію та порядок прийняття ними рішень, порядку внесення змін та доповнень до її статуту, порядок реорганізації та ліквідації адвокатської фірми, правила, спрямовані на забезпечення уникнення конфлікту інтересів та забезпечення незалежності адвокатів фірми. Статут адвокатської фірми може містити інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим законам України.

 

6. Договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва з клієнтом укладається від імені адвокатської фірми.

 

7. За неналежне надання або ненадання правової допомоги клієнту наступає відповідальність фірми відповідно до чинного законодавства та відповідальність адвоката згідно з Правилами адвокатської етики.

 

8. Адвокатська фірма вправі створювати філії та представництва незалежно від місця її реєстрації. Про створення або ліквідацію філії або представництва адвокатська фірма протягом десяти днів з моменту прийняття відповідного рішення направляє в Раду регіональної асоціації адвокатів письмове повідомлення, в якому вказуються дані про адвокатів, які здійснюють свою діяльність в філії або представництві адвокатської фірми, місцезнаходження філії або представництва, порядок здійснення телефонного, телеграфного, поштового та іншого зв’язку з ними фірмою, яка їх створила.

 

9. Адвокатська фірма зобов'язана протягом десяти днів повідомляти Раду регіональної асоціації адвокатів про зміну складу адвокатів (партнерів).

 

10. Адвокатська фірма утримується за рахунок внесків адвокатів - партнерів адвокатської фірми та інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Майно, що внесене партнерами адвокатської фірми як внески, належить їй на праві власності.

 

11. Порядок реєстрації адвокатської фірми визначається цим Законом та законом щодо реєстрації юридичних осіб.

 

12. Ліквідація адвокатської фірми здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України, яке регулює процедуру ліквідації юридичних осіб, з урахуванням положень цього Закону. Майнові внески засновників (учасників, партнерів) адвокатської фірми, якщо вони збереглися в натурі після задоволення фірмою усіх кредиторських вимог, повертаються особам, які ці внески зробили. Перерозподіл майнових внесків засновників (учасників, партнерів) не дозволяється. Майно, набуте адвокатською фірмою в результаті здійснення своєї діяльності, розподіляється відповідно до партнерського договору.

 

Стаття 24. Реєстр організаційних форм адвокатської діяльності

 

1. З метою збирання, зберігання, обліку, надання та оприлюднення достовірної інформації про діючу в Україні структуру організаційних форм адвокатської діяльності ведеться Реєстр організаційних форм адвокатської діяльності.

 

2. Реєстрація організаційних форм адвокатської діяльності в Україні здійснюється відповідно до цього Закону та Положення про Реєстр організаційних форм адвокатської діяльності, яке приймається З’їздом адвокатів України.

 

3. Адміністратором Реєстру організаційних форм адвокатської діяльності є Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, яка здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення реєстрації.

 

4. Зміст відомостей, які повинен містити Реєстр, та порядок їх внесення до Реєстру щодо кожної організаційної форми адвокатської діяльності визначаються Положенням про Реєстр організаційних форм адвокатської діяльності.

 

5. Адвокатське бюро, адвокатське об'єднання, адвокатська фірма набуває прав, визначених цим Законом, з моменту внесення відповідних відомостей до Реєстру організаційних форм адвокатської діяльності та видачі Свідоцтва про реєстрацію. Запис вноситься до реєстру після проведення державної реєстрації адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми.

 

6. Ведення Реєстру організаційних форм адвокатської діяльності здійснюється на засадах відкритості та безкоштовного доступу до інформації відповідно до цього Закону та відповідного Положення.

 

7. Відомості Реєстру організаційних форм адвокатської діяльності є відкритими та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

 

Стаття 25. Спілки та інші громадські організації адвокатів

 

1. Адвокати або адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокатські фірми мають право створювати місцеві, загальнодержавні та міжнародні спілки, інші громадські організації й благодійні фонди.

 

2. Громадські організації адвокатів можуть бути членами міжнародних організацій адвокатів та юристів.

 

Розділ IV. НАДАННЯ АДВОКАТОМ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ,

ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХИСТУ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВА

 

Стаття 26. Види адвокатської діяльності

 

1. Видами адвокатської діяльності є:

1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень з законодавства, складання письмових довідок, заяв, скарг, клопотань, договорів, правових висновків та інших документів правового характеру;

2) представництво фізичних та юридичних осіб у всіх категоріях справ у Конституційному суді та інших судах України, правоохоронних органах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, інших державних установах, перед підприємствами всіх форм власності, об’єднаннями громадян, фізичними особами в Україні та за кордоном, в іноземних або міжнародних судових органах та інших міжнародних організаціях, якщо інше не встановлено законодавством відповідних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

3) захист прав, свобод та інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого в усіх судах, правоохоронних органах, інших державних і недержавних органах в Україні та за кордоном, іноземних або міжнародних судових органах та інших міжнародних організаціях, якщо інше не встановлено законодавством відповідних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4) представництво у виконавчому провадженні в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та організаціях і перед фізичними особами та при виконанні вироку у кримінальних справах;

5) надання правової допомоги затриманій особі та особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, захист її прав, свобод та інтересів;

6) представництво інтересів виправданого, потерпілого, свідка, цивільного позивача, цивільного відповідача в процесі досудового розслідування та  в судовому провадженні.

 

2. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені чинним законодавством.

 

3. Адвокати можуть виступати представниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування в усіх категоріях справ в конституційному, цивільному, господарському, кримінальному та адміністративному судочинстві, якщо інше не встановлено законом.

 

4. При здійсненні будь-якого з видів адвокатської діяльності адвокат користується всіма правами, передбаченими цим та іншими законами, на нього поширюються всі гарантії адвокатської діяльності.

 

5. Займатися діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті, на професійній основі (систематично) з отриманням оплати (гонорару) можуть лише адвокати.

 

6. Заборона, передбачена частиною п’ятою цієї статті, не поширюється на осіб, які працюють на юридичних посадах у підприємствах, установах, організаціях (юристи, юрисконсульти та інші) та здійснюють представництво й надають правову допомогу видів, визначених в частинах першій, другій цієї статті, цим підприємствам, установам та організаціям як роботодавцям. Водночас, на цих осіб поширюються правила щодо уникнення конфлікту інтересів, збереження фахової таємниці в інтересах клієнта та принцип незалежності в частині, яка може бути застосовною до цих осіб.

 

7. Заборона, передбачена частиною п’ятою цієї статті, не поширюється також на:

1) працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, які відповідно до закону здійснюють захист прав і свобод громадянина;

2) нотаріусів, які надають правову допомогу відповідно до Закону України "Про нотаріат";

3) арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які здійснюють діяльність в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

4) третейських суддів, які діють відповідно до Закону України "Про третейські суди";

5) патентних повірених, які надають послуги з реалізації та захисту прав осіб на інтелектуальну власність;

6) представників з питань інтелектуальної власності, які здійснюють діяльність на підставі спеціальних законів;

7) законних представників, в частині діяльності, на здійснення якої вони уповноважені відповідними спеціальними законами.

 

Стаття 27. Підстави для здійснення адвокатської діяльності

 

1. Підставою для здійснення адвокатської діяльності будь-якого виду є цивільно-правовий договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва, який укладається між фізичною або юридичною особою і адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатською фірмою. Підставою для надання безоплатної правової допомоги є договір який укладається  адвокатами в порядку визначеному ст. 22 Закону України “Про безоплатну правову допомогу “.

 

2. Документами, що посвідчують повноваження адвоката щодо виконання договору, передбаченого частиною першою цієї статті, є ордер та витяг з договору, які є достатнім підтвердженням його повноважень щодо виконання договору та підставою для допуску його до участі в справі. У випадках, коли захист у кримінальному провадженні, здійснюється адвокатом, який займається адвокатською діяльністю індивідуально, за вимогою органу досудового розслідування або суду на підтвердження повноважень захисника можуть бути витребувані копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні та копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

 

3. Для допуску адвоката до участі в справі забороняється вимагати як від нього, так і від клієнта, пред'явлення повного тексту відповідного договору.

 

4. У випадках, передбачених чинним законодавством щодо певних дій, адвокат зобов'язаний мати довіреність на їх вчинення.

 

Стаття 28. Договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва

 

1. Договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва (далі - договір про надання правової допомоги) - це домовленість, згідно з якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатська фірма) зобов'язується надати правову допомогу, здійснити захист чи представництво клієнта на умовах та в порядку, передбачених договором, а друга сторона (клієнт, або представник клієнта) зобов'язується сплатити адвокату, адвокатському бюро, адвокатській фірмі гонорар, за виконання доручення адвокатом, а також фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору.

Договір про надання правової допомоги вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору, а при укладенні договору у письмовій формі - з моменту його підписання сторонами.

 

2. Договір про надання правової допомоги має обов'язково містити дані про:

1) сторони договору, з визначенням особи клієнта, якщо договір укладається не ним особисто. При цьому договір повинен містити прізвище, ім’я, по батькові та адреси адвоката і клієнта, адреси, найменування та місцезнаходження (проживання) сторін та номери засобів зв’язку.

2) предмет договору (вид та обсяг правової допомоги, захисту, представництва, що надається);

3) умови та розмір внесення гонорару за виконання договору про надання правової допомоги;

4) види і розмір витрат адвоката (адвокатського бюро, адвокатської фірми), пов'язаних з виконанням договору про надання правової допомоги та порядок їх відшкодування.

5) права та обов’язки сторін;

6) відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору ;

7) строк дії договору.

 

Договором про надання правової допомоги можуть передбачатися інші умови надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва, визначені на розсуд сторін.

 

3. Клієнтом - суб'єктом правової допомоги є особа, права і свободи якої адвокат захищає, або чиї законні інтереси він представляє, або котрій він безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених цим Законом, незалежно від того, внесла ця особа гонорар особисто, чи він був сплачений її представником або будь-якою іншою юридичною чи фізичною особою.

 

4. Адвокат (адвокатське бюро, адвокатська фірма) може прийняти доручення на надання правової допомоги безпосередньо від фізичної або юридичної особи, якій ця допомога надається, або іншої особи, що діє в її інтересах, зокрема, законного представника неповнолітньої чи недієздатної особи, чи органу (посадової особи), уповноваженого призначати захисника в кримінальному судочинстві відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.

 

5. Договір про надання правової допомоги не повинен містити положень, що суперечать чинному законодавству, моральним засадам суспільства та Правилам адвокатської етики.

 

Стаття 30. Підстави відмови в укладенні договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва

 

1. При укладенні договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва адвокат (адвокатське бюро, адвокатська фірма) зобов'язані якісно, компетентно, добросовісно виконати доручення особи, якій надається правову допомога, з дотриманням вимог цього Закону та Правил адвокатської етики, а тому він не має права:

1) приймати доручення на виконання дій, що виходять за межі його професійних прав і обов'язків;

2) приймати доручення, якщо результат, якого бажає особа, котрій він надає правову допомогу, або засоби його досягнення, на яких вона наполягає, є протиправними;

3) приймати доручення, якщо він надавав правову допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, яку він має захищати або представляти, або якій він має надавати правову допомогу згідно з договором, або якщо він брав участь у відповідній справі як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, народний засідатель, присяжний, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, позивач, відповідач, свідок, третя особа, заявник, свідок, перекладач, понятий, арбітражний керуючий або інший учасник справи про банкрутство чи його представник;

4) приймати доручення, якщо він є в родинних або сімейних стосунках з посадовою особою, яка брала або бере участь у дізнанні по даній справі, розслідуванні чи розгляді даної справи в суді;

5) приймати доручення, якщо ним не досягнуто згоди з клієнтом (а у випадках, коли договір укладається з його представником, відповідно, з клієнтом або його представником), щодо істотних умов договору про надання правової допомоги відповідно до цього Закону;

6) приймати доручення, виконання якого може призвести до розголошення відомостей, таємниця яких охороняється цим Законом та Правилами адвокатської етики;

7) приймати доручення, якщо інтереси особи, якій він надає правову допомогу, об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв'язаний договором про надання правової допомоги або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів цих осіб призведе до виникнення суперечностей їх інтересів. Це обмеження може бути скасовано в конкретному випадку за письмовою згодою обох (всіх тих) осіб, інтереси яких є (або можуть стати) суперечливими;

8) приймати доручення, знаючи, що його виконання може суперечити його власним інтересам, інтересам членів його сім'ї, родичів, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, адвокатської фірми, членом котрого він є, або суперечитиме його професійним та іншим обов'язкам; в цьому випадку договір може бути укладений, якщо клієнт повідомлений про можливий конфлікт інтересів.

9) в інших випадках, коли прийняття доручення може привести до порушення вимог цього Закону або Правил адвокатської етики.

 

2. У випадку відмови від прийняття доручення адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю щодо інформації, повідомленої йому особою, яка звернулась за наданням правової допомоги, у ході переговорів про прийняття доручення, або такої інформації, що стала йому відомою у зв'язку з цим.

 

3. Правила, передбачені цією статтею, поширюються і на укладення договорів про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва адвокатським бюро, адвокатською фірмою.

 

Стаття 31. Припинення договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва і Дострокове розірвання договору

 

1. Дія договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва припиняється його повним виконанням.

 

2. Достроково договір може бути в будь-який час розірваний за взаємною згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

 

3. Клієнт може в будь-який час і з будь-яких причин (у тому числі, без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатською фірмою) в односторонньому порядку.

 

4. Без дотримання умов, передбачених частинами першою, другою цієї статті адвокат (адвокатське бюро, адвокатська фірма) може достроково розірвати договір з клієнтом, за однієї з наступних обставин:

1) клієнт, який погоджується на розірвання договору, повинен отримати від адвоката достатню інформацію про можливі наслідки цього для предмету договору і у нього є реальна можливість звернутися до іншого адвоката;

2) клієнт використовує правову допомогу, що йому надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину, якщо про це стало відомо адвокату та це є для нього очевидним;

3) клієнт грубо порушує обов'язки, прийняті ним на себе згідно з договором про надання правової допомоги;

4) належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, які вчиняються ним всупереч порадам адвоката;

5) клієнт не погоджується погашати непередбачені договором фактичні витрати, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;

6) клієнт, який уклав договір, не оплатив відповідний завдаток (аванс) в рахунок гонорару, якщо це було передбачено договором про надання правової допомоги;

7) в інших випадках, передбачених чинним законодавством чи Правилами адвокатської етики, коли унеможливлюється виконання адвокатом договору згідно з вимогами цього Закону і Правил адвокатської етики.

5. В разі дострокового розірвання договору оплата праці адвоката здійснюється в порядку, передбаченому статтею 33 цього Закону.

 

Стаття 32. Грошова винагорода адвоката (гонорар)

 

1. Оплата професійної діяльності адвокат, адвокатського бюро та адвокатської фірми  здійснюється в формі гонорару.

 

2. Гонорар - встановлена договором про надання правової допомоги грошова винагорода за надану адвокатом, адвокатським бюро та адвокатською фірмою правову допомогу, здійснення захисту та представництва.

 

3. Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом (адвокатським бюро, адвокатською фірмою) винагороди за надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва.

 

4. Порядок обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплати, зміни гонорару у зв'язку зі зміною обсягу і складності роботи тощо) визначається за домовленістю з особою, яка укладає договір про надання правової допомоги, та фіксуються в ньому або в додатках до договору, що складають його невід'ємну частину.

 

5. До суми гонорару не включаються кошти, що вносяться клієнтом (особою, яка уклала договір в його інтересах) на покриття витрат, пов'язаних з виконанням договору, якщо інше не передбачено договором про надання правової допомоги. Види передбачуваних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і порядок їх сплати обумовлюються в договорі про надання правової допомоги.

 

6. Загальний розмір усіх податкових відрахувань з гонорару не може перевищувати тридцяти відсотків. Відрахування з компенсаційних та інших виплат, на які згідно з чинним законодавством стягнення не звертається, не проводяться.

 

7. Адвокат (адвокатське бюро, адвокатська фірма) не може укладати з клієнтом угод майнового характеру, окрім угод про засоби забезпечення зобов'язань клієнта щодо сплати гонорару або погашення фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення. Порушення цієї заборони є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

 

8. При визначенні розміру гонорару адвокат (адвокатське бюро, адвокатська фірма) має керуватись розумними критеріями, визначеними Правилами адвокатської етики.

 

Стаття 33. Порядок виплати гонорару

 

1. Право адвоката на гонорар в повному обсязі виникає після повного виконання договору про надання правової допомоги, якщо інше не передбачено останнім. Разом з тим, якщо це передбачено договором, допускається часткова виплата гонорару поетапно за виконаний адвокатом обсяг доручення.

 

2. Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу.

 

3. Договором про надання правової допомоги можуть бути передбачені можливість наступної зміни гонорару, визначеного у фіксованій сумі, у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу правової допомоги, що має бути надана, та наслідки недосягнення згоди з цього питання.

 

4. У разі неналежного виконання доручення на вимогу клієнта (іншої особи, яка діє в його інтересах та уклала договір з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатською фірмою), внесений гонорар повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору - за рішенням суду.

 

Стаття 34. Особливості оподаткування адвокатської діяльності

 

1. Оподаткування адвокатської діяльності здійснюється відповідно до норм чинного Податкового Кодексу України з урахуванням наступного:

1) адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність через адвокатський кабінет (офіс адвоката) або в складі адвокатського об’єднання оподатковуються як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність або мають право обрати спрощену систему оподаткування, якщо така можливість передбачена діючим законодавством;

2) адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність через адвокатське бюро або в складі адвокатської фірми оподатковуються як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність ( самозайняті особи);

3) адвокатське бюро, адвокатське об’єднання та адвокатська фірма як юридичні особи оподатковуються як неприбуткові організації;

 

2. Адвокати, зареєстровані як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право включати до податкової знижки на зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року суми витрат на оренду приміщення, яке використовується для адвокатської діяльності, суми внесків на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування, суми внесків на утримання адвокатських бюро, об’єднань та фірм, суми заробітної плати помічника адвоката та найманих працівників, та нарахованого на неї і сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, суми, які не включаються до гонорару й внесені окремо клієнтом на покриття витрат, пов’язаних з виконанням договору про надання правової допомоги, а також суми внесків адвокатів на компенсацію часткової оплати здійснення захисту за призначенням.

Розділ V. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ АДВОКАТА ГАРАНТІЇ ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Стаття 35. Професійні права адвоката

 

1. При здійсненні адвокатської діяльності адвокат має право:

1) представляти й захищати права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності, в об'єднаннях громадян тощо, до компетенції яких належать вирішення відповідних питань як в Україні, так і за кордоном, перед громадянами і юридичними особами;

2) збирати та подавати докази у справах, в яких адвокат надає правову допомогу, здійснює захист та представництво, зокрема, приймати заяви, збирати предмети, документи, відомості про факти тощо;

3) запитувати та терміново отримувати відомості, характеристики, довідки а також інші документи або їх копії від будь-яких фізичних чи юридичних осіб (незалежно від форм власності тощо); при цьому ці особи зобов'язані надавати такі відомості, документи або їх копії безоплатно;

4) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації (в тому числі, з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до процедури, встановленої для ознайомлення з цією категорією документів);

5) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань та призначати експертизи відповідним експертним установам;

6) складати заяви, скарги, клопотання і інші правові документи та подавати їх в установленому законом порядку;

7) за згодою осіб проводити їх опитування, якщо вони володіють інформацією у справі, в якій адвокат бере участь, складати протоколи опитування, огляду;

8) посвідчувати копії документів у справах, які вони ведуть;

9)  з додержанням вимог діючого процесуального законодавства застосовувати технічні засоби, в тому числі, для копіювання матеріалів справи, у якій адвокат здійснює захист та представництво, або надає правову допомогу, фіксувати аудіо- та відеозасобами процесуальні дії, у яких він бере участь, хід судового засідання тощо;

10) доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги, а також бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг, давати пояснення щодо суті клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів;

11) без спеціального дозволу зустрічатися наодинці без обмежень і в умовах, що забезпечують дотримання конфіденційності, зі своїм підзахисним, у тому числі, при його затриманні, арешті і перебуванні під вартою без обмеження кількості побачень і тривалості кожного з них;

12) зберігати адвокатську таємницю;

13) бути присутнім при проведенні будь-яких процесуальних дій з особою, інтереси якої адвокат захищає або представляє, з правом ставити запитання всім учасникам процесуальних дій та занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом;

14) безперешкодного допуску у приміщення органів державної влади, судів, прокуратури, органів  досудового розслідування та оперативних підрозділів, установ виконання покарань та інші службові приміщення у зв'язку зі здійсненням ним адвокатської діяльності на підставі посвідчення адвоката, крім випадків встановленої законом спеціальної процедури;

15) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених законом випадках;

16) вимагати відкриття матеріалів відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України;

17) на забезпечення особистої безпеки відповідно до чинного законодавства України;

18) приймати на роботу помічників та інших працівників;

19) виконувати інші дії, що не суперечать закону.

 

При здійсненні захисту в кримінальному провадженні захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, крім  процесуальних прав, які здійснюються такими особами безпосередньо і не можуть бути доручені захиснику.

 

Стаття 36. Професійні обов'язки адвоката

 

 При здійсненні адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:

1) сумлінно, на високому професійному рівні захищати права, свободи та законні інтереси клієнта;

2) дотримуватись Конституції України, вимог чинного законодавства, Присяги адвоката, Правил адвокатської етики, інших актів адвокатського самоврядування;

3) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах їх компетенції та відповідно до Конституції України й цього Закону;

4) сплачувати щорічний внесок на забезпечення діяльності органів адвокатського самоврядування;

5) підвищувати свою професійну кваліфікацію на засадах, передбачених Положенням про порядок підвищення кваліфікації адвокатів;

6) здійснювати захист за призначенням, представництво в судах та надавати безоплатну правову допомогу повністю або частково за рахунок держави у випадках та порядку, передбаченому цим Законом;

7) зберігати адвокатську таємницю;

8) мати робоче місце;

9) з повагою ставитись до своїх колег і своєю поведінкою підтримувати високий статус звання адвоката;

10) не допускати конфлікту інтересів .

 

2. Адвокату забороняється:

1) використовувати свої повноваження на шкоду клієнту;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, коли адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4) визнавати доведеною вину клієнта, якщо останній її заперечує;

5) здійснювати захист або представництво в суді, органах дізнання та досудового слідства, в яких він працював до набуття статусу адвоката. Така заборона діє протягом трьох років;

6) вступати в позапроцесуальні стосунки з органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, з судом;

7) відмовитись від прийнятого на себе обов'язку з надання правової допомоги, крім випадків, визначених законом.

 

Стаття 37. Гарантії здійснення адвокатської діяльності

 

1. Для виконання адвокатурою покладеної на неї соціальної функції держава, зокрема, забезпечує гарантії здійснення адвокатської діяльності.

 

2. Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим та іншими законами, а саме:

1) гарантується забезпечення рівності прав адвоката з іншими учасниками процесу перед законом і судом, дотримання засад змагальності й свободи в наданні адвокатом органам  досудового розслідування та суду доказів і у доведенні перед цими органами та судом їх переконливості;

2) забороняється порушення встановлених законом гарантій адвокатської діяльності. Будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності адвокатом або порушення встановлених законом гарантій адвокатської діяльності, його незалежності та адвокатської таємниці тягне відповідальність, передбачену законом;

3) забороняється вимагати від адвоката та інших осіб, зазначених у частині третій статті 38 цього Закону, надання відомостей, що складають адвокатську таємницю; з цих питань вони не можуть бути допитані по справі; забороняється також вимагати від громадян та посадових осіб свідчень, пов'язаних з наданням адвокатом правової допомоги, здійсненням ним захисту та представництва, якщо відповідні відомості відносяться до предмету адвокатської таємниці;

4) забороняється проведення обшуку і огляду адвоката, його речей і приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність або проживає, стеження за адвокатом, контролювання застосовуваних адвокатом для надання правової допомоги інформаційних систем і засобів зв'язку, знімання з них інформації, прослуховування його розмов;

5) забороняється проведення будь-яких оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, що можуть призвести до розголошення адвокатської таємниці;

6) життя, здоров'я адвоката і його близьких родичів перебуває під охороною держави, яка забезпечує їх захист від злочинних посягань. Майно адвоката і майно його близьких родичів перебуває під охороною держави, яка забезпечує його охорону від злочинних посягань. Посягання на адвокатів, прояви неповаги до нього, образа, наклеп на його адресу, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо адвоката, а також щодо його близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна, що належить адвокату або його близьким родичам, вбивство або замах на вбивство адвоката або його близьких родичів, поширення відомостей, що ганьблять адвоката, у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, тягнуть відповідальність, встановлену законом;

7) документи, пов'язані зі здійсненням адвокатом адвокатської діяльності, не підлягають витребуванню, огляду, розголошенню чи вилученню без його згоди;

8) не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду (постанову судді) щодо правової позиції адвоката у справі;

9) кримінальне провадження проти адвоката з будь-яких підстав і незалежно від складу злочину, що йому інкримінується, може здійснюватись тільки за дорученням та за згодою Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Автономної республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя;

10) про затримання адвоката або застосування до нього запобіжного заходу суд або орган досудового слідства має обов'язково негайно повідомляти Раду відповідної регіональної асоціації адвокатів;

11) слідчі дії щодо адвоката здійснюються з обов'язковою присутністю представника регіональної асоціації адвокатів;

12) адвоката не можна притягнути до кримінальної чи іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з наданням правової допомоги, здійсненням захисту та представництва згідно з законом (у тому числі, й після втрати ним статусу адвоката, якщо ці дії пов'язані з його попередньою адвокатською діяльністю);

13) при здійсненні адвокатської діяльності адвокат користується свободою слова. Будь-які його висловлювання в процесі, заяви у засобах масової інформації, пов’язані із здійсненням ним адвокатської діяльності, які не порушують Правил адвокатської етики, не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності;

14) забороняється ідентифікація адвоката з клієнтом. Будь-які висловлювання, які відображають правову позицію особи, котрій адвокат надає правову допомогу, або щодо якої він здійснює захист чи представництво, не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності.

 

Стаття 38. Адвокатська таємниця

 

1. Адвокат має обов'язок у відносинах з клієнтом і право у відносинах з усіма іншими особами зберігати адвокатську таємницю.

 

2. Предметом адвокатської таємниці є будь-яка інформація про особу та отримана від неї інформація про третіх осіб, що стала відома адвокату в зв'язку з виконанням адвокатської діяльності, факт звернення та питання, з яких особа зверталася до адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми), а також суть порад, консультацій, роз'яснень адвоката, складені ним правові документи, всі матеріали, що складають адвокатське досьє, інформація, яка зберігається на електронних носіях, та будь-які інші документи і відомості, одержані адвокатом при здійсненні адвокатської діяльності.

 

3. Право і обов'язок адвоката зберігати адвокатську таємницю не обмежені у часі та поширюються на особу, яка мала статус адвоката, навіть після припинення такого статусу. За порушення адвокатської таємниці, яким заподіяно шкоду особі, котра була клієнтом, або іншій особі, якої стосувалась відповідна інформація, адвокат несе дисциплінарну і цивільно-правову відповідальність, а особа, чий статус адвоката припинено, - цивільно-правову відповідальність на загальних засадах, передбачених Цивільним кодексом України.

 

4. Статус адвокатської таємниці з інформації, передбаченої частиною другою цієї статті, може зняти лише клієнт та за згодою клієнта – інша особа, якої ця інформація стосується, і лише у письмовій формі.

 

5. В разі пред'явлення клієнтом необґрунтованих вимог до адвоката з підстав надання неякісної правової допомоги, адвокат звільняється від обов'язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів, і лише перед судом або дисциплінарним органом адвокатури, які зобов'язані вжити заходів для унеможливлення подальшого поширення такої інформації.

 

6. Адвокатська фірма, адвокатське об'єднання, адвокатське бюро та адвокат, що має технічних співробітників у адвокатському кабінеті, зобов'язані забезпечити умови для збереження адвокатської таємниці їх технічними співробітниками, створити належні умови, які унеможливлювали б доступ до сторонніх осіб до інформації, що складає адвокатську таємницю.

 

7. За поширення відомостей, що є предметом адвокатської таємниці, протиправного отримання доступу до відомостей, які є предметом адвокатської таємниці, або протиправні спроби отримати доступ до них, винні особи притягуються до встановленої законом відповідальності.

 

Стаття 39. Соціальні права та пенсійне забезпечення адвоката

 

1. Адвокат має право на всі види допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

 

2. Єдині внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачуються адвокатами, зареєстрованими як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, в розмірі, встановленому для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за цивільно-правовими договорами.

 

3. Пенсія при досягненні загального пенсійного віку призначається адвокатам, які мають стаж адвокатської діяльності не менше ніж десять років та відповідний йому страховий стаж.

 

4. Пенсії адвокатам призначаються у розмірі 80 відсотків від доходу, на який відповідно до законодавства нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік адвокатської діяльності понад стаж, визначений частиною третьою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток розміру доходу, але не може бути більше 90 відсотків розміру доходу, на який відповідно до законодавства нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

5. Пенсія адвокатам у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, яка призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, зважаючи на важливу соціальну функцію адвокатури, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Виплата пенсій адвокатам на умовах, визначених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

 

6. Адвокати (адвокатські бюро, адвокатські об'єднання, адвокатські фірми) та органи адвокатського самоврядування можуть створювати недержавні пенсійні фонди відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

 

7. До стажу адвокатської діяльності, визначеного частиною третьою цієї статті, зараховується період роботи помічником (стажистом) адвоката.

VІ. БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА ТА ПРЕДСТАВНИЦТВО В СУДАХ. ЗАХИСТ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ

 

Стаття 40. Засади надання адвокатами безоплатної правової допомоги

1. Адвокати  України надають безоплатну правову допомогу в порядку та  на умовах визначених Законом України «Про безоплатну правову допомогу» з урахуванням особливостей визначених в статтях 40 - 46 цього Закону.

 

2. Адвокати України надають правову допомогу (безоплатну первинну правову допомогу), визначену в статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та в статті 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», соціально-вразливим категоріям осіб на безоплатній основі у випадках, передбачених цим Законом.

 

3. Обов’язок по наданню безоплатної первинної  правової  допомоги, представництва в судах та здійснення захисту за призначенням ( вторинна правова допомога ) є рівним для всіх адвокатів України незалежно від організаційних форм їх діяльності.

 

4. Регіональні асоціації адвокатів мають створити умови для пропорційного розподілу навантаження по наданню безоплатної правової допомоги між адвокатами регіону.

 

5. Порядок організації надання безоплатної правової допомоги адвокатами визначається Положенням про надання адвокатами України безоплатної правової допомоги, здійснення захисту та представництва, яке приймається З’їздом адвокатів України.

 

Стаття 41. Види  безоплатної первинної правової допомоги, що надається адвокатами

 

1. Особам, що відносяться до категорій, визначених у статті 42 цього закону, адвокати надають безоплатну первинну правову допомогу наступних видів:

1) надання усних консультацій;

2) надання  письмових консультацій і  роз'яснень з правових питань;

3) складання письмових заяв та скарг до органів державної влади, органів місцевого самоврядування а також первинних позовних заяв до суду;

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

 

Стаття 42. Суб’єкти права на безоплатну правову допомогу

 

1. Право на безоплатну  первинну правову допомогу згідно з цим Законом України «Про безоплатну правову допомогу» мають усі соціально-вразливі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

 

2. До соціально-вразливих категорій осіб відносяться:

1) особи, якщо середньомісячний сукупний дохід їх сім’ї є нижчим від суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум»;

2) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

3) особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців» до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у випадку, коли особа оскаржує рішення про статус біженця;

4) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, стосовно питань, пов’язаних з реабілітацією;

5) громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та користуються соціальним статусом і пільгами відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосовно відповідних форм соціального захисту та пільг, передбачених цим Законом.

 

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають особи, що належать до категорій визначених в статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

 

3. При зверненні про надання безоплатної правової допомоги особи, що відносяться до вищезазначених категорій мають подати документи, що підтверджують їх належність до однієї з визначених вище соціально-вразливих категорій осіб в порядку, передбаченому Положенням про надання адвокатами України безоплатної правової допомоги, здійснення захисту та представництва.

 

            Стаття 43. Форма договору про надання безоплатної правової допомоги

 

1. Договір про надання безоплатної первинної правової допомоги укладається в спрощеній письмовій формі у вигляді запису в журналі за зразком, який встановлюється Положенням про надання адвокатами України безоплатної правової допомоги, здійснення захисту та представництва.

 

Договір про надання безоплатної первинної правової допомоги укладається між адвокатом та особою, що потребує такої допомоги, на підставі письмових направлень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правової допомоги.

 

2. При наданні безоплатної вторинної правової допомоги, визначеної статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», здійсненні захисту за призначенням чи представництва в судах, у випадках, передбачених статтею 44 цього Закону й відповідно до вимог Кримінально-процесуального та Цивільного процесуального кодексів України, укладається договір про здійснення захисту чи представництва.

 

Договір про надання безоплатної вторинної правової допомоги, здійснення захисту та представництва, укладається адвокатом та громадянином який потребує такої допомоги, його представником на підставі та в порядку визначеному положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

 

Такий договір може бути укладено адвокатом та особою, яка  безпосередньо звернулась до адвоката або надала письмове направлення спеціалізованої установи з надання безоплатної вторинної правової допомоги у випадку його створення відповідно до вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

 

            Стаття 44. Засади здійснення захисту за призначенням та представництва в судах

 

1. У випадку, коли законом передбачене здійснення захисту за призначенням на стадіях досудового та судового слідства та представництва в судах осіб, віднесених до категорій, визначених в статті 42 цього Закону та ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», обов’язок його забезпечення покладається на Національну асоціацію адвокатів України та регіональні асоціації адвокатів.

 

2. Захист за призначенням здійснюється адвокатами, які висловили бажання бути зарахованими до Реєстру адвокатів, що здійснюють захист за призначенням у відповідному регіоні, який ведеться Радою регіональної асоціації адвокатів.

 

3. Адвокати, які не висловили бажання бути внесеними до Реєстру адвокатів, що здійснюють захист за призначенням у відповідному регіоні, зобов’язані сплачувати до регіональної асоціації адвокатів внески на компенсацію діяльності адвокатів по здійсненню захисту за призначенням в розмірі, що визначаються Радою регіональної асоціації адвокатів.

 

4. Несплата внесків, передбачених частиною третьою цієї статті, протягом більш ніж трьох місяців, тягне за собою зупинення або позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю.

 

5. Здійснення представництва в судах осіб, віднесених до категорій, визначених в статті 42 цього Закону та в ст. 14 Закону  України «Про безоплатну правову допомогу», є обов’язком всіх адвокатів, внесених до Єдиного реєстру адвокатів України.

 

Стаття 45. Порядок оплати здійснення адвокатом захисту за призначенням та представництва в судах і надання первинної  правової допомоги на безоплатних засадах

 

1. У випадку, коли Законом передбачене здійснення захисту за призначенням на стадіях досудового та судового слідства, та у випадку здійснення представництва осіб, передбаченого в статті 42 цього Закону та в статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», оплата відповідної адвокатської діяльності при звільненні громадянина від оплати або при наданні передбаченої законодавством безоплатної первинної правової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів які перераховуються на рахунки регіональних асоціацій адвокатів відповідно до законодавства та рішень уповноважених органів , а також за рахунок часткової компенсації здійснення захисту за призначенням Радою регіональної асоціації адвокатів відповідно до частини третьої цієї статті.

 

2. Умови оплати здійснення захисту за призначенням чи представництва в судах за рахунок коштів Державного бюджету України визначаються Кабінетом Міністрів України. Мінімальний денний розмір оплати праці адвоката у цих випадках встановлюється Кабінетом Міністрів України за пропозицією З'їзду адвокатів України з щорічним врахуванням індексу інфляції, але не може бути меншим за 1/3 розміру мінімальної заробітної плати за повний день роботи адвоката.

 

3. Радою регіональної асоціації адвокатів встановлюється фіксований розмір гонорару за здійснення захисту за призначенням і, відповідно, обсяг додаткових компенсаційних виплат, які мають здійснюватись Радою регіональної асоціації адвокатів.

 

4. Внески на компенсацію часткової оплати здійснення захисту за призначенням Радою регіональної асоціації адвокатів використовуються для часткової доплати за здійснення адвокатами захисту за призначенням, а також для проведення заходів з підвищення кваліфікації для тих осіб, які бажають бути внесеними у Реєстр адвокатів, що здійснюють захист за призначенням у відповідному регіоні.

 

 

 

Стаття 46. Організація здійснення захисту за призначенням чи представництва в судах на безоплатних засадах

 

1. У випадку, коли Законом передбачене здійснення захисту за призначенням на стадіях досудового та судового слідства чи представництва в судах, осіб, віднесених до категорій, визначених в статті 42 цього Закону та в статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», його забезпечення здійснює Рада регіональної асоціації адвокатів в порядку, передбаченому цим Законом та Законом України «Про безоплатну правову допомогу», Кримінально-процесуальним кодексом України, Положенням про порядок надання безоплатної правової допомоги адвокатами України, здійснення захисту та представництва.

 

2. Для безпосередньої організації надання первинної правової допомоги, здійснення захисту за призначенням та представництва в судах, Рада регіональної асоціації адвокатів призначає відповідну, потребам регіону, кількість координаторів, які виконують функції з розгляду процесуальних документів слідства та суду з цих питань, та здійснюють призначення адвокатів з числа включених до регіонального Реєстру адвокатів, які здійснюють захист за призначенням у відповідному регіоні та до Єдиного реєстру адвокатів України у цьому регіоні й ведуть графіки виконання доручень.

 

3. Реєстр адвокатів, що здійснюють захист за призначенням у відповідному регіоні, є об’єктом відкритої інформації та оприлюднюється Радами регіональних асоціацій адвокатів.

Розділ VIІ. ЗУПИНЕННЯ, ПРИПИНЕННЯ ТА ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

 

Стаття 47. Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю

 

1. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється на певний строк кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у таких випадках:

1) подання адвокатом заяви про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;

2) здійснення адвокатом діяльності, несумісної із статусом адвоката, з своєчасним повідомленням про це згідно з цим Законом відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на строк здійснення такої діяльності;

3) вчинення адвокатом необережного злочину, за який він засуджений до покарання, не пов’язаного з позбавленням або обмеженням волі - до погашення чи зняття судимості;

4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на певний строк, - до закінчення встановленого строку;

5) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним - до поновлення повної дієздатності особи.

 

2. Рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю приймається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, про що робиться відповідний запис в Єдиному реєстрі адвокатів України. Статус адвоката зупиняється з дня прийняття рішення про зупинення адвокатської діяльності.

 

3. Рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду.

 

4. Особа, для якої виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті, зобов'язана повідомити про це відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури протягом десяти днів з дня настання таких обставин.

 

5. Протягом строку зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа не має права здійснювати адвокатську діяльність та брати участь в діяльності органів адвокатського самоврядування. Порушення вимог цього пункту тягне за собою припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

 

6. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, за рішенням якої дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особи було зупинено, в десятиденний строк з моменту надходження відповідної заяви приймає рішення про поновлення дії свідоцтва, якщо буде встановлено, що обставини, передбачені частиною першою цієї статті, відпали та якщо строк зупинення дії свідоцтва не перевищував п’яти років.

 

7. Якщо строк зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю перевищує п’ять років, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, за рішенням якої дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особи було зупинено, приймає рішення про проходження особою підвищення кваліфікації в порядку та обсязі, передбаченими Положенням про підвищення кваліфікації адвоката.

 

            Стаття 48. Припинення права на заняття адвокатською діяльністю

 

1. Право на заняття адвокатською діяльністю припиняється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури шляхом припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у таких випадках:

1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю за власним бажанням;

2) визнання адвоката безвісно відсутнім;

3) оголошення адвоката померлим;

4) смерті адвоката;

5) позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю в порядку, передбаченому статтею 49 цього Закону;

6) порушення вимог пункту 5 статті 47 цього Закону;

7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким адвоката засуджено за вчинення умисного злочину, або відбування ним покарання, пов’язаного з обмеженням чи позбавленням волі за вчинення необережного злочину.

 

2. У випадку припинення права на заняття адвокатською діяльністю інформація про адвоката виключається з Єдиного реєстру адвокатів України, а свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю анулюється.

 

3. Особа, щодо якої прийнято рішення про припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не вправі здійснювати адвокатську діяльність та брати участь в діяльності органів адвокатського самоврядування.

 

Стаття 49. Позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю

 

1. Особа позбавляється права на заняття адвокатською діяльністю рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у таких випадках:

1) виявлення недостовірності відомостей, на підставі яких особа набула право на заняття адвокатською діяльністю;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким адвоката засуджено за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину;

3) систематичне або одноразове грубе порушення Присяги, Правил адвокатської етики та обов'язків адвоката, визначених цим Законом.

 

2. У випадку позбавлення особи права на заняття адвокатською діяльністю інформація про неї виключається з Єдиного реєстру адвокатів України, а свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю анулюється.

 

3. Рішення про позбавлення особи права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або суду протягом тридцяти днів з дня прийняття відповідного рішення.

Розділ VІII. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДВОКАТА

 

Стаття 50. Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвокатів

 

1. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому Положенням про дисциплінарне провадження стосовно адвоката, з підстав, передбачених цим законом.

 

2. Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцезнаходженням адвоката (фактичного проживання чи реєстрації), або здійснення ним адвокатської діяльності.

 

Стаття 51. Підстави дисциплінарної відповідальності адвоката

 

1. Підставою дисциплінарної відповідальності адвоката є факт вчинення ним дисциплінарного проступку.

 

2. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

2) порушення адвокатом Присяги;

3) некваліфіковане надання правової допомоги;

4) порушення Правил адвокатської етики;

5) порушення адвокатської таємниці;

6) невиконання або невчасне виконання своїх обов'язків, якщо це стало причиною порушення прав та інтересів клієнта;

7) свідоме невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах своєї компетенції та відповідно до Конституції України, цього Закону й актів адвокатського самоврядування, не оскаржених адвокатом до суду;

8) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених цим Законом та процесуальним законодавством України, Правилами адвокатської етики, іншими актами адвокатського самоврядування.

 

3. Не є підставою дисциплінарної відповідальності адвоката винесення судом рішення не на користь клієнта, скасування або зміна судового рішення, винесеного судом у справі, в якій адвокат надавав правову допомогу, здійснив захист або представництво, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

 

Стаття 52. Ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката

 

1. Право ініціювати питання щодо дисциплінарної відповідальності адвоката шляхом подання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури письмової скарги належить клієнту, іншим особам, чиї права, свободи чи законні інтереси були порушені адвокатом а також суду, органам досудового розслідування , прокурору з підстав грубого порушення адвокатом вимог Закону або Правил адвокатської етики. Ініціювати питання дисциплінарної відповідальності адвоката може кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за ініціативою не менш як двох третин її членів.

 

2. Не допускається зловживання правом, зазначеним у частині першій цієї статті, зокрема, ініціювання питання відповідальності адвоката без достатніх підстав і використання вказаного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку з наданням ним правової допомоги, здійснення захисту та представництва.

 

Стаття 53. Стадії дисциплінарного провадження щодо адвоката

 

1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури письмової скарги (постанови, ухвали, подання), в якій містяться відомості про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

 

2. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) перевірка даних про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи або відмова в порушенні дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи;

5) оскарження рішення у дисциплінарній справі;

6) виконання рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

 

Стаття 54. Порушення дисциплінарної справи

 

1. Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом місяця з дня надходження скарги до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури призначає відповідну перевірку членом дисциплінарної палати в порядку черговості та в разі виявлення в ході перевірки підстав для порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката виносить постанову про відкриття дисциплінарної справи відносно адвоката та визначення дати її розгляду або за умови невиявлення в ході перевірки таких підстав – постанову про відмову у відкритті дисциплінарної справи, про що повідомляє адвоката та суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката.

 

2. Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури своєю постановою відмовляє в порушенні дисциплінарної справи без проведення перевірки, якщо скарга не містить інформації про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

 

3. Постанова про порушення дисциплінарної справи та визначення дати її розгляду або рішення або постанова про відмову у відкритті дисциплінарної справи надсилається адвокату та суб'єкту ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката.

 

4. Постанова про відмову у відкритті дисциплінарної справи може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту повідомлення заявника до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

 

Стаття 55. Розгляд дисциплінарної справи

 

1. Дисциплінарна справа щодо адвоката повинна бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом місяця з дня її порушення на засадах: змагальності, презумпції невинуватості, надання адвокату права захищати себе самостійно або за допомогою іншого адвоката, своєчасного, але не пізніше ніж за два тижні, повідомлення адвоката про дату розгляду його дисциплінарної справи.

 

2. Під час розгляду справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повинна заслухати пояснення адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу, а також суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, якщо він наполягає на своїй участі в розгляді справи. Зазначені особи мають право подавати докази на підтвердження своїх доводів.

 

3. На засіданні можуть бути заслухані пояснення інших осіб, запрошених за клопотанням адвоката, суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, або за ініціативою дисциплінарної палати, оголошені документи та розглянуті інші матеріали, що є у справі або додатково подані під час засідання у справі.

 

4. Неявка адвоката чи суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката на засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів про направлення цим особам повідомлення про дату та час засідання, не перешкоджає розгляду справи.

 

5. Під час засідання ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та особою, яка вела цей протокол.

 

Стаття 56. Види дисциплінарних стягнень, строки їх застосування та зняття

 

1. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано тільки одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

 

2. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності не пізніше одного року з дня виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності адвоката або перебування його у відпустці.

 

3. Якщо протягом трьох років з дня накладення дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

 

4. Положення частини третьої цієї статті не поширюється на позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. Право на заняття адвокатською діяльністю може бути поновлене за зверненням особи, якої було позбавлено цього права, за вибігом п’яти років з моменту набуття законної сили відповідного рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури в повному складі, яка може постановити рішення про допуск адвоката до процедури набуття статусу адвоката в порядку, передбаченому цим законом.

 

Стаття 57. Прийняття рішення у дисциплінарній справі

 

1. За результатом розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата від імені кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи.

 

2. Рішення приймається простою більшістю голосів від загальної кількості членів дисциплінарної палати в режимі закритого засідання. Резолютивна частина рішення оголошується адвокату під розписку.

 

3. При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа адвоката, ступінь та форма його вини, обставини, які її пом'якшують або обтяжують, інші обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

                                                                                                                                                                                

4. Зміст мотивованого рішення у дисциплінарній справі стосовно адвокати визначаються Положенням про дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Копія мотивованого рішення надається адвокату та суб'єкту ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката протягом трьох днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

 

Стаття 58. Оскарження рішення у дисциплінарній справі

 

1. Адвокат або суб'єкт ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката має право оскаржити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

 

2. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і розглядає їх у порядку, передбаченому цим Законом та Положенням про дисциплінарне провадження стосовно адвоката.

 

3. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду.

Розділ ІХ. АДВОКАТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ.

НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ,

РЕГІОНАЛЬНІ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ

 

Стаття 59. Засади адвокатського самоврядування                                                                                      

 

1. З метою забезпечення незалежності адвокатури, належного виконання адвокатурою її конституційних завдань, створення умов для ефективного виконання адвокатами своїх професійних обов'язків, розширення можливостей корпоративного впливу адвокатури на стан фахового правозахисту в країні, захисту професійних прав адвокатів, представництва адвокатів України у відносинах з державними органами та органами місцевого самоврядування, а також між державними та закордонними організаціями і установами, забезпечення залучення адвокатури до законотворчого процесу діє адвокатське самоврядування.

 

2. Адвокатське самоврядування здійснюється на засадах:

1) об’єднання всіх адвокатів України в Національну асоціацію адвокатів України та регіональні асоціації адвокатів;

2) дотримання асоціаціями адвокатів та їх органами принципу незалежності адвокатської діяльності;

3) рівності прав усіх адвокатів, залучення всіх адвокатів до адвокатського самоврядування через механізми виборів постійно діючих та робочих органів асоціацій адвокатів, делегатів на З'їзд адвокатів України та безпосередньої участі у роботі зборів адвокатів;

4) заборони для всіх виконавчих органів асоціацій адвокатів перебирати на себе функції органів безпосереднього самоврядування;

5) заборони для асоціацій адвокатів та органів адвокатського самоврядування втручатися в будь-якій формі у професійну діяльність адвоката по конкретних справах;

6) обов'язковості рішень органів самоврядування, прийнятих в межах своєї компетенції та відповідно до Конституції України, цього Закону та Статуту Національної асоціації адвокатів України;

7) можливості для кожного адвоката оскаржити рішення органу самоврядування, які, на його думку, прийняті за межами повноважень органів самоврядування та на порушення принципів, передбачених цим Законом, або процедури, передбаченої цим Законом, або актами самоврядування;

8) підзвітності делегатів З'їзду адвокатів України зборам адвокатів, які їх обрали, обов'язковості рішень цих зборів для делегатів З'їзду адвокатів України;

 

3. До участі у роботі та формуванні органів адвокатського самоврядування залучаються всі адвокати, які внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, в порядку визначеному цим Законом та актами Національної асоціації адвокатів України й відповідних регіональних асоціацій адвокатів.

 

Стаття 60. Організаційні форми адвокатського самоврядування

 

1. Для реалізації адвокатського самоврядування в Україні відповідно до Конституції України, цього Закону та актів адвокатського самоврядування створюються та діють:

1) Національна асоціація адвокатів України, вищим органом якої є З'їзд адвокатів України, а виконавчим органом - Рада Національної асоціації адвокатів України;

2) Асоціації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, вищими органами яких є відповідні регіональні збори адвокатів, а виконавчими органами - ради регіональних асоціацій адвокатів;

3) Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України та ревізійні комісії асоціацій адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

4) Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Національній асоціації адвокатів України та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури при асоціаціях адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

 

Стаття 61. Національна асоціація адвокатів України

 

1. Національна асоціація адвокатів України - незалежна, єдина, професійна, самоврядна організація, що об'єднує всіх адвокатів України.

 

2. Національна асоціація адвокатів України:

1) сприяє забезпеченню верховенства права, належного захисту адвокатурою прав людини і громадянина;

2) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, установами, підприємствами незалежно від форм власності, міжнародними організаціями, фізичними особами;

3) сприяє залученню адвокатури до процесу законотворення та інших процесів, пов'язаних з розбудовою правової держави, впровадженням судово-правової реформи;

4) веде облік адвокатів України та організаційних форм їх діяльності, а також іноземних адвокатів, допущених до здійснення адвокатської діяльності в Україні;

5) захищає професійні, громадянські, соціальні права адвокатів та сприяє дотриманню гарантій адвокатської діяльності;

6) забезпечує виконання адвокатами захисту за призначенням та представництва , надання безоплатної первинної правової допомоги у випадках, передбачених цим Законом , Законом України «Про безоплатну правову допомогу» іншими законами України;

7) забезпечує високий кваліфікаційний та етичний рівень адвокатів України;

8) регулює відносини, пов’язані зі здійсненням адвокатського самоврядування, допуском до здійснення адвокатської діяльності, дисциплінарним провадження стосовно адвокатів, етичними відносинами в адвокатурі, відносинами, пов’язаними із залученням адвоката до надання безоплатної правової допомоги та здійснення захисту і представництва за призначенням, порядком підвищення кваліфікації адвокатів, та інші відносини, пов’язані з адвокатським самоврядуванням та здійсненням адвокатської діяльності відповідно до цього Закону та чинного законодавства України;

9) здійснює організаційне та матеріально-технічне забезпечення проведення З'їздів адвокатів України та діяльності своїх постійно діючих та робочих органів, Ревізійної комісії Національної асоціації адвокатів України, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури;

10) забезпечує відкритість та безкоштовний доступ громадськості до інформації про адвокатів України, організаційні форми їх діяльності;

11) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

 

3. Національна асоціація адвокатів України реалізує свої повноваження через  постійно діючі органи адвокатського самоврядування, визначені цим Законом, та робочі органи, створені за рішеннями З'їзду адвокатів України або Ради Національної асоціації адвокатів України.

 

4. Рішення органів Національної асоціації адвокатів України з питань, що віднесені до їх компетенції, є обов'язковими для всіх адвокатів України.

 

5. Діяльність органів Національної асоціації адвокатів України фінансується за рахунок відрахувань регіональних асоціацій адвокатів з внесків на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування та з інших не заборонених законодавством джерел.

 

6. Національна асоціація адвокатів України створюється установчим З'їздом адвокатів України, який скликається та проводиться відповідно до цього Закону.

 

7. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою. Державна реєстрація Статуту Національної асоціації адвокатів України та змін до нього здійснюється в порядку, встановленому для реєстрації юридичних осіб.

 

8. Національна асоціація адвокатів України має статус неприбуткової організації.

 

9. Національна асоціація адвокатів України має печатку, штампи, бланки, розрахункові рахунки в банківських установах як в національній, так і в іноземній валюті.

 

10. Члени Національної асоціації адвокатів України одночасно є членами асоціації адвокатів того регіону, де вони здійснюють адвокатську діяльність.

 

Стаття 62. З'їзд адвокатів України

 

1. З'їзд адвокатів України є вищим органом Національної асоціації адвокатів України.

 

2. З'їзд адвокатів України формується з адвокатів (делегатів З'їзду), які обираються зборами адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя шляхом прямого таємного голосування на альтернативній основі більшістю голосів присутніх на зборах, але не менше як однією третиною адвокатів відповідного регіону, де кількість адвокатів не перевищує тисячу адвокатів, та однією п'ятою адвокатів регіону, де кількість адвокатів перевищує тисячу осіб, включених до Єдиного реєстру адвокатів України.

 

3. Норма представництва на З'їзд адвокатів України встановлюється попереднім З’їздом адвокатів України, а на установчий З'їзд адвокатів України – «Прикінцевими та перехідними положеннями» цього Закону, але не може бути меншою ніж один делегат від п’ятдесяти адвокатів.

 

4. З'їзд адвокатів України скликається Радою Національної асоціації адвокатів України щорічно, але не пізніше місячного строку до закінчення повноважень Ради Національної асоціації адвокатів України попереднього скликання. Позачерговий З'їзд адвокатів України скликається у місячний строк за ініціативою Ради Національної асоціації адвокатів України, або на письмову вимогу не менш як однієї десятої від загальної кількості адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України, або не менш як однієї п’ятої регіональних асоціацій адвокатів.

 

5. З'їзд адвокатів України є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше половини від загальної кількості делегатів, які підлягали обранню за відповідними квотами, що представляють не менше трьох п'ятих регіональних асоціацій адвокатів.

 

6. Якщо З’їзд адвокатів України не має кворуму внаслідок відсутності делегатів в кількості, визначеній частиною п’ятою цієї статті, скликається повторний З’їзд адвокатів України, на який не поширюються вимоги щодо кворуму, але який може приймати рішення лише з питань порядку денного, котрі були включені в порядок денний попередньо не проведеного З’їзду адвокатів України.

 

7. Рішення З'їзду адвокатів України приймаються простою більшістю голосів делегатів, які беруть участь в його роботі.

 

Стаття 63. Компетенція З’їзду адвокатів України

 

1. До виключної компетенції З'їзду адвокатів України відноситься:

1) прийняття Статуту Національної асоціації адвокатів України, інших актів адвокатського самоврядування, зокрема, Регламенту З'їзду адвокатів України, Положення про Раду Національної асоціації адвокатів України, Положення про Ревізійну комісію Національної асоціації адвокатів України, Положення про постійні та тимчасові комісії, інші робочі органи Національної асоціації адвокатів України (з питань етики, захисту прав адвокатів, підвищення кваліфікації адвокатів тощо), Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, Положенням про надання адвокатами України безоплатної  первинної правової допомоги, здійснення захисту та представництва, Положення про Реєстру адвокатської діяльності в Україні, Положення про дисциплінарне провадження стосовно адвокатів, Положення про здійснення адвокатської діяльності в Україні адвокатом іноземної держави, Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, Положення про надання правової допомоги в Україні адвокатом іноземної держави, Положення про Реєстр адвокатів іноземних держав, які отримали дозвіл надавати правову допомогу в Україні, Положення про порядок проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, Програми проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, Положення про порядок підвищення кваліфікації адвокатів, Положення про офіційні друковані органи Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів, Типового положення про адвокатський кабінет, Положення про заохочення адвокатів внесення змін і доповнень до них;

2) внесення змін і доповнень в чинні Правила адвокатської етики;

3) затвердження основних напрямів діяльності Національної асоціації адвокатів України на період повноважень її новообраних виконавчих органів;

4) затвердження членів Ради Національної асоціації адвокатів України, обраних регіональними зборами адвокатів; обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі трьох членів Ради Національної асоціації адвокатів України; прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень

5) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі голів Ради Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, їх заступників, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

6) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі членів Ревізійної комісії Національної асоціації адвокатів України, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

7) призначення шляхом обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі членів Вищої ради юстиції, відповідно до статті 131 Конституції України та Закону України «Про Вищу раду юстиції»;

8) встановлення мінімального і максимального розміру та порядку сплати і розподілу внесків адвокатів на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування;

9) визначення розміру відрахувань регіональних асоціацій адвокатів до Національної асоціації адвокатів України;

10) затвердження кошторису Національної асоціації адвокатів України;

11) затвердження розміру та порядку сплати внеску на організаційно-технічне забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та розміру відрахувань на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури;

12) затвердження рішень про вступ Національної асоціації адвокатів України до міжнародних та інших об'єднань, приєднання до міжнародних угод;

13) затвердження пропозиції щодо мінімального денного розміру оплати праці адвоката за рахунок бюджету на підставі цього Закону з щорічним врахуванням індексу інфляції;

14) заслуховування звіту Ради Національної асоціації адвокатів України про виконання завдань органів адвокатського самоврядування;

15) затвердження висновків щодо проведених Ревізійною комісією Національної асоціації адвокатів України перевірок та звітів про результати фінансово-господарської діяльності Ради Національної асоціації адвокатів України, у тому числі про виконання кошторису Національної асоціації адвокатів України;

16) затвердження форми мантії адвоката та символіки адвокатури України.

 

2. До компетенції З’їзду адвокатів України також відноситься вирішення будь-яких інших питань адвокатського самоврядування відповідно до цілей і завдань Національної асоціації адвокатів України.

 

3. Рішення з питань, визначених у пунктах 1 - 3, 8, 9, 11, 12 частини першої цієї статті, приймаються двома третинами голосів від кількості делегатів, які беруть участь в роботі З'їзду адвокатів України.

 

Стаття 64. Рада Національної асоціації адвокатів України

 

1. Рада Національної асоціації адвокатів України є постійно діючим колегіальним виконавчим органом Національної асоціації адвокатів України, до складу якої входять тридцять осіб - по одному представнику від кожної регіональної Асоціації адвокатів, обраних на зборах адвокатів відповідного регіону, та трьох осіб, які обираються безпосередньо З'їздом адвокатів України.

До складу Ради Національної асоціації адвокатів України може бути обраний адвокат, який має стаж адвокатської діяльності не менше п’ятнадцяти років.

Головою Ради Національної асоціації адвокатів та його заступниками можуть бути обрані адвокати, які мають стаж адвокатської діяльності не менше п’ятнадцяти років.

 

2. Рада Національної асоціації адвокатів України обирається та затверджується З'їздом адвокатів України строком на три роки.

У випадку невиконання Радою Національної асоціації адвокатів України вимог цього Закону її повноваження можуть бути припинені достроково З'їздом адвокатів України.

 

3. Порядок та періодичність скликання засідань Ради Національної асоціації адвокатів України, їх проведення, прийняття ними рішень та повноваження Ради Національної асоціації адвокатів України, голови, заступників голови та членів Ради Національної асоціації адвокатів України визначаються цим Законом та Статутом Національної асоціації адвокатів України.

 

4. Рада Національної асоціації адвокатів України є підконтрольною та підзвітною З'їзду адвокатів України.

 

5. Голова Ради Національної асоціації адвокатів України представляє її в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, міжнародних організаціях в Україні та за кордоном, а також у відносинах з фізичними особами, діє від імені Національної асоціації адвокатів України без довіреності, видає довіреності, укладає договори, розпоряджається її коштами та майном за рішенням Ради Національної асоціації адвокатів України у відповідності з кошторисом і з призначенням майна, розподіляє обов'язки між своїми заступниками, здійснює прийом на роботу і звільнення з роботи працівників апарата Ради Національної асоціації адвокатів України, скликає засідання Ради Національної асоціації адвокатів України, забезпечує виконання рішень Ради Національної асоціації адвокатів України і З'їзду адвокатів України.

 

Стаття 65. Компетенція Ради Національної асоціації адвокатів України

 

1. До компетенції Ради Національної асоціації адвокатів України відноситься:

1) скликання З'їздів адвокатів України;

2) встановлення норми представництва делегатів від регіональних асоціацій адвокатів на З'їзди адвокатів України та порядок їх проведення;

3) координування діяльності регіональних асоціацій адвокатів;

4) забезпечення виконання адвокатами захисту за призначенням та  представництва, надання безоплатної первинної правової допомоги  у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;

5) здійснення організаційного та матеріально-технічного забезпечення проведення З’їздів адвокатів України, діяльності Ревізійної комісії Національної асоціації адвокатів України і Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, інших органів Національної асоціації адвокатів України, створених З’їздом адвокатів України;

6) організація інформаційного забезпечення адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських фірм, адвокатських об'єднань, надання їм методичної допомоги;

7) захист професійних, соціальних, громадянських прав адвокатів та сприяння дотриманню гарантій адвокатської діяльності;

8) забезпечення високого кваліфікаційного рівня адвокатів України;

9) сприяння залученню адвокатури до процесу законотворення та інших процесів, пов'язаних з розбудовою правової держави, впровадженням судово-правової реформи;

10) забезпечення відкритості інформації Єдиного реєстру адвокатів України та Реєстру організаційних форм адвокатської діяльності;

11) прийняття рішень щодо розпорядження майном і коштами Національної асоціації адвокатів України у відповідності до Статуту, кошторису і призначення майна;

12) затвердження форми свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката, ордера, типової форми адвокатського запиту;

13) здійснення інших функцій, передбачених цим Законом, Статутом Національної асоціації адвокатів України.

 

Стаття 66. Регіональні асоціації адвокатів

 

1. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з метою реалізації завдань адвокатського самоврядування на засадах, визначених цим Законом, утворюються та діють, відповідні регіональні асоціації адвокатів.

 

2. У регіональну асоціацію адвокатів входять всі адвокати, що включені до Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно, по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю.

 

3. Порядок діяльності регіональних асоціацій адвокатів визначається Положеннями про асоціації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які приймаються більшістю голосів присутніх на зборах адвокатів, але не менше як однією третиною адвокатів відповідного регіону, де кількість адвокатів є меншою тисячі, та однією шостою адвокатів регіону, де кількість адвокатів є більшою тисячі осіб, включених до Єдиного реєстру адвокатів України.

 

4. Асоціації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі реалізують свої повноваження через постійно діючі та робочі органи, визначені цим Законом.

 

5. Діяльність регіональних асоціацій адвокатів фінансується за рахунок внесків на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування та з інших не заборонених законом джерел, зокрема, передбачених цим Законом.

 

6. Рішення регіональних асоціацій адвокатів з питань, що віднесені до їх компетенції, є обов'язковими для всіх адвокатів відповідного регіону.

 

7. Регіональні асоціації адвокатів утворюються установчими зборами адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у відповідному регіоні згідно з Єдиним реєстром адвокатів України.

 

8. В Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі може бути створена тільки одна регіональна асоціація адвокатів.

 

9. Асоціації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами та реєструються в порядку, встановленому законом щодо реєстрації юридичних осіб.

 

10. Регіональні асоціації адвокатів мають статус неприбуткових організацій.

 

Стаття 67. Регіональні збори адвокатів

 

1. Вищим органом регіональної асоціації адвокатів є збори адвокатів відповідного регіону.

 

2. Збори адвокатів скликаються Радою регіональної асоціації адвокатів не рідше одного разу на рік. Позачергові збори адвокатів регіону скликаються відповідною Радою регіональної асоціації адвокатів за власною ініціативою, або за ініціативою Ради Національної асоціації адвокатів України, або на письмову вимогу не менш як однієї десятої адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України в цьому регіоні.

 

3. Рада регіональної асоціації адвокатів зобов'язана повідомити всіх адвокатів регіону про проведення зборів та про порядок денний не менш як за тридцять днів до їх проведення.

 

4. Якщо протягом тридцяти днів з дати надходження письмової вимоги адвокатів про проведення позачергових зборів Рада регіональної асоціації адвокатів не вживає заходів до їх проведення, допускається організація проведення таких зборів ініціативною групою.

 

5. У разі якщо кількість адвокатів регіону перевищує тисячу осіб, збори адвокатів відповідного регіону можуть згідно з Положенням про регіональні асоціації адвокатів встановлювати норму представництва делегатів на наступні регіональні збори адвокатів (котра не може бути меншою, ніж один делегат від п'яти адвокатів) та порядок їх обрання.

 

6. Адвокати, які обирають делегата, повідомляються обраним ними делегатом про порядок денний зборів, проекти рішень, що підлягають прийняттю на них. Обраний делегат має дотримуватись зі спірних питань, дотичних до цих проектів, або щодо кандидатур, що висуваються на виборні посади, позиції адвокатів, що його делегували, якщо вони на цьому наполягають в письмовій формі.

 

7. Регіональні збори адвокатів є повноважними, якщо в них бере участь не менше однієї третини від загальної кількості адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України в цьому регіоні, або у випадку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті, – половини обраних делегатів.

 

8. Якщо регіональні збори адвокатів не мають кворуму внаслідок неприбуття адвокатів на збори в кількості, визначеній частиною сьомою цієї статті, скликаються повторні регіональні збори адвокатів, на які не поширюються вимоги щодо кворуму, але які можуть приймати рішення лише з питань порядку денного, котрі були включені в порядок денний попередньо не проведених регіональних зборів адвокатів.

 

9. Установчі регіональні збори адвокатів скликаються та приймають рішення в порядку, визначеному «Прикінцевими та перехідними положеннями» цього Закону.

 

Стаття 68. Компетенція регіональних зборів адвокатів

 

1. До виключної компетенції регіональних зборів адвокатів відноситься:

1) визначення пріоритетних напрямів діяльності регіональної асоціації адвокатів та її органів відповідно до завдань адвокатського самоврядування та потреб регіону;

2) прийняття Положення про регіональну асоціацію адвокатів, Регламенту регіональних зборів адвокатів, Положення про Ревізійну комісію регіональної асоціації адвокатів, внесення змін і доповнень до них;

3) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі голови, заступників голови та членів Ради регіональної асоціації адвокатів загальною кількістю відповідно до Положення про регіональну асоціацію адвокатів, членів Ревізійної комісії регіональної асоціації адвокатів, кандидатур представників регіону до складу Ради Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, голови, заступників та членів регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

4) визначення норми представництва та порядку обрання делегатів на наступні регіональні збори адвокатів у разі, якщо кількість адвокатів регіону перевищує тисячу осіб і зборами буде прийнято рішення про застосування щодо наступних зборів частини сьомої статті 67 цього Закону;

5) затвердження розміру внесків на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування в межах мінімального і максимального розміру, встановленого рішенням З'їзду адвокатів України з урахуванням особливостей регіону;

6) затвердження кошторису регіональної асоціації адвокатів та звіту Ради регіональної асоціації адвокатів про його виконання;

7) затвердження звітів Ради регіональної асоціації адвокатів з інших питань;

До компетенції регіональних зборів адвокатів також відноситься вирішення будь-яких інших питань адвокатського самоврядування відповідно до цілей і завдань регіональної асоціації адвокатів.

 

2. Рішення регіональних зборів адвокатів приймаються простою більшістю голосів адвокатів, що беруть у них участь. Рішення з питань, визначених в пунктах 1, 3, 5 частини першої цієї статті, приймаються двома третинами від кількості голосів адвокатів, які беруть участь у роботі зборів.

 

3. Регіональні збори адвокатів можуть скасувати будь-яке рішення відповідної Ради асоціації адвокатів.

 

Стаття 69. Рада регіональної асоціації адвокатів

 

1. Рада регіональної асоціації адвокатів є колегіальним виконавчим органом регіональної асоціації адвокатів. До складу Ради регіональної асоціації адвокатів можуть бути обрані адвокати, які мають стаж адвокатської діяльності не менше десяти років.

 

2. Голова, заступники голови та члени Ради регіональної асоціації адвокатів обираються строком на три роки з числа адвокатів, які мають стаж адвокатської діяльності не менше десяти років. Регіональні збори адвокатів щорічно при необхідності мають право здійснювати ротацію однієї третини складу Ради в порядку, визначеному Положенням про регіональну асоціацію адвокатів.

 

3. У випадку невиконання Радою регіональної асоціації адвокатів вимог цього Закону, актів адвокатського самоврядування, Положення про регіональну асоціацію адвокатів, вчинення дій та прийняття рішень, що суперечать інтересам адвокатів регіону, повноваження цієї Ради можуть бути припинені достроково регіональними зборами адвокатів.

 

4. Засідання Ради регіональної асоціації адвокатів скликається її головою, а в період його відсутності - заступником, у міру необхідності, але не рідше одного разу на два місяці. Засідання Ради регіональної асоціації адвокатів є повноважним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

 

5. Рішення Ради регіональної асоціації адвокатів приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості її членів.

 

6. Рада регіональної асоціації адвокатів є підконтрольною та підзвітною зборам адвокатів відповідного регіону.

 

7. Голова Ради регіональної асоціації адвокатів представляє асоціацію у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, а також у відносинах з фізичними особами, діє від імені регіональної асоціації адвокатів без довіреності, видає довіреності, укладає договори, розпоряджається її коштами та майном за рішенням Ради регіональної асоціації адвокатів у відповідності з кошторисом і з призначенням майна, здійснює прийом на роботу і звільнення з роботи працівників апарату Ради регіональної асоціації адвокатів, скликає засідання Ради регіональної асоціації адвокатів, забезпечує виконання рішень Ради регіональної асоціації адвокатів і рішень регіональних зборів адвокатів.

 

Стаття 70. Компетенція Ради регіональної асоціації адвокатів

1. До виключної компетенції Ради регіональної асоціації адвокатів відноситься:

1) скликання регіональних зборів адвокатів не рідше одного разу в рік та формування їх порядку денного;

2) здійснення організаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів регіонального самоврядування;

3) захист професійних, соціальних, громадянських прав адвокатів та сприяння дотриманню гарантій адвокатської діяльності;

4) сприяння забезпеченню адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об'єднань, адвокатських фірм приміщеннями для здійснення адвокатської діяльності та засобами зв'язку;

5) забезпечення високого кваліфікаційного рівня адвокатів регіону, організація інформаційного забезпечення адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських фірм, адвокатських об'єднань, а також обміну досвідом роботи між ними, заняття методичною діяльністю;

6) забезпечення доступності правової допомоги, в тому числі тієї, що надається громадянам України безоплатно у випадках, передбачених цим Законом;

7) забезпечення у кримінальному судочинстві захисту та представництва за призначенням і надання первинної правової допомоги у випадках, передбачених діючим законодавством;

8) забезпечення проходження стажування особами, які мають намір набути статус адвоката;

9) розпорядження коштами та майном регіональної асоціації адвокатів у відповідності з кошторисом, що затверджується регіональними зборами адвокатів, і з призначенням майна;

10) здійснення інших функцій відповідно до Положення про регіональну асоціацію адвокатів.

 

Стаття 71. Майно Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів

 

1. Майно Національної асоціації адвокатів України формується за рахунок відрахувань регіональних асоціацій адвокатів з внесків на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування, грантів і благодійної допомоги (пожертвувань), що надходять від юридичних і фізичних осіб, та інших не заборонених законом джерел у порядку, встановленому законодавством України.

 

2. Майно регіональних асоціацій адвокатів формується за рахунок внесків адвокатів на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування, у межах розміру, затвердженого З'їздом адвокатів України, грантів і благодійної допомоги (пожертвувань) що надходять від юридичних і фізичних осіб, інших не заборонених законом джерел у порядку, встановленому законодавством України.

 

3. До витрат Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів відносяться витрати на заробітну плату працівників апарату, винагороду членам постійно діючих та робочих органів адвокатського самоврядування, матеріальне забезпечення діяльності, виконання функцій самоврядування відповідно до цього Закону.

 

Стаття 72. Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України, ревізійні комісії регіональних асоціацій адвокатів

 

1. Ревізійні комісії обираються з числа адвокатів для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів і діють відповідно до Положення про Ревізійну комісію Національної асоціації адвокатів України та Положення про Ревізійну комісію регіональної асоціації адвокатів.

 

2. Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України обирається З'їздом адвокатів України строком на три роки в кількості семи членів, з числа адвокатів, які мають стаж адвокатської діяльності не менше дванадцяти років.

Ревізійна комісія регіональної асоціації адвокатів обирається регіональними зборами адвокатів строком на три роки у кількості, що визначається зборами адвокатів з числа адвокатів, які мають стаж адвокатської діяльності не менше десяти років.

 

3. Про підсумки своєї діяльності ревізійні комісії звітують перед З'їздом адвокатів України та регіональними зборами адвокатів, що їх створили.

 

Стаття 73. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури

 

1. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури утворюються при регіональних асоціаціях адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі регіональними зборами адвокатів у складі двох палат: атестаційної та дисциплінарної, - шляхом обрання членів комісії прямим таємним голосуванням на альтернативній основі строком на три роки.

Атестаційна палата діє у складі одинадцяти членів: восьми адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить на менше десяти років, та трьох суддів судів відповідного регіону. Дисциплінарна палата діє у складі дев'яти членів: шістьох адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить на менше десяти років, та трьох суддів судів відповідного регіону.

 

2. Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, голови атестаційної та дисциплінарної палат, які одночасно є його заступниками, обираються регіональними зборами адвокатів шляхом прямого таємного голосування на альтернативній основі строком на три роки з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше десяти років.

 

3. Порядок організації і діяльності, умови оплати праці членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розмір відрахувань на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури визначаються цим Законом та Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, що приймається З'їздом адвокатів України.

 

4. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є підконтрольною та підзвітною зборам адвокатів відповідного регіону та Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури.

 

5. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою та має статус неприбуткової організації.

 

6. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має печатку, штампи, бланки, розрахункові рахунки в банківських установах.

 

Стаття 74. Компетенція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

 

1. До компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відноситься:

1) прийняття рішення про допуск або про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту, або проходження стажування особи, яка має намір набути статус адвоката;

2) організація та проведення кваліфікаційних іспитів;

3) прийняття рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особі, яка має намір набути статус адвоката;

4) вручення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит та пройшла стажування й склала Присягу адвоката України;

5) розгляд скарг на адвокатів;

6) винесення обґрунтованої постанови про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката, розгляд та вирішення справи про дисциплінарну відповідальність адвоката, застосування до адвоката заходів дисциплінарного стягнення відповідно до Положення про дисциплінарне провадження стосовно адвокатів;

7) прийняття рішення про зупинення, припинення, або позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю;

8) узагальнення дисциплінарної та атестаційної практики регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і надання висновків Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури для розробки нею у зв'язку з цим відповідних рекомендацій;

9) внесення відомостей та змін до Єдиного реєстру адвокатів України;

10) здійснення перевірки умов роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми) у зв'язку з надходженням заяви, скарги, подання про порушення адвокатом цього та інших Законів або Правил адвокатської етики;

11) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом та Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

 

2. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду. Адвокат, відносно якого винесене рішення про припинення або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, може оскаржити його також до регіональних зборів адвокатів.

 

Стаття 75. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури

 

1. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Національній асоціації адвокатів України З'їздом адвокатів України в складі двадцяти семи осіб, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше дванадцяти років, з числа кандидатів, обраних регіональними зборами адвокатів (по одному адвокату від Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), шляхом прямого таємного голосування на альтернативній основі строком на три роки.

 

2. Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури і його заступники обираються З'їздом адвокатів України з числа членів комісії шляхом таємного голосування строком на три роки.

 

3. Порядок організації та діяльності, умови оплати праці апарату Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури визначаються Положенням по Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури. Утримання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури проводиться за рахунок відрахувань регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в розмірі встановленому З’їздом адвокатів України.

 

4. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури є підконтрольною та підзвітною З'їзду адвокатів України.

 

5. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури є юридичною особою та має статус неприбуткової організації.

 

6. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури має печатку, штампи, бланки, розрахункові рахунки в банківських установах в національній валюті та рахунки в іноземній валюті.

 

Стаття 76. Компетенція Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури

 

1. До компетенції Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури належить:

1) розгляд звернень (заяв, скарг, подань) на рішення, дії або бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

2) узагальнення дисциплінарної та атестаційної практики регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, розробка у зв'язку з цим відповідних рекомендацій;

3) затвердження Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту для отримання права на заняття адвокатською діяльністю та Програми складання кваліфікаційного іспиту для отримання права на заняття адвокатською діяльністю;

4) підготовка проектів Положення про порядок проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, Програми проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, Положення про Єдиний реєстр адвокатів України й Положення про реєстрацію та реєстр організаційних форм адвокатської діяльності;

5) затвердження розміру та розробка порядку сплати внеску на організаційно-технічне забезпечення проведення кваліфікаційного іспиту та внеску на організаційно-технічне забезпечення оформлення свідоцтва;

6) організаційне, методичне, інформаційне забезпечення та контроль за діяльністю реєстраторів Єдиного реєстру адвокатів України щодо внесення ними відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України;

7) адміністрування Реєстру організаційних форм адвокатської діяльності, здійснення організаційного, методичного, інформаційного забезпечення його ведення;

8) направлення матеріалів справи про дисциплінарну відповідальність адвоката до іншої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у випадку задоволення відводу, з метою забезпечення об'єктивного розгляду справ;

9) тлумачення правил адвокатської етики та надання на запит адвоката роз’яснень щодо належного варіанту його поведінки в складних, з точки зору Правил адвокатської етики чи цього Закону ситуаціях;

10) затвердження форми свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України і інші повноваження, передбачені цим Законом та Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури.

 

2. За результатом розгляду звернень (заяв, скарг, подань) Вища кваліфікаційна комісія адвокатури виносить рішення, яким:

1) залишає рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінює рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасовує рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалює нове рішення;

4) повертає матеріали до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на новий розгляд для прийняття рішення по суті.

Інші повноваження Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури пов’язані з розглядом звернень (заяв, скарг, подань) визначаються Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури та Положенням про дисциплінарне провадження стосовно адвоката.

 

3. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду.

 

4. У разі незгоди адвоката з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури у дисциплінарній справі стосовно нього він може оскаржити його також до З'їзду адвокатів України.

 

Стаття 77. Рішення органів Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів

 

1. Прийняті в межах їх компетенції, визначеної цим Законом рішення органів Національної асоціації адвокатів України, а також рішення органів регіональної асоціації адвокатів, є обов'язковими до виконання усіма адвокатами, адвокатськими бюро, адвокатськими об'єднаннями та адвокатськими фірмами України, і, відповідно, для адвокатів – членів регіональної асоціації.

 

2. Рішення органів, зазначених в частині першій цієї статті набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо інше не визначено в цьому Законі, в положеннях, де визначається порядок оскарження тих чи інших рішень або в самому рішенні.

 

3. Рішення органів Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів можуть бути оскаржені адвокатами, адвокатськими бюро, адвокатськими об'єднаннями або адвокатськими фірмами до суду.

 

4. Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, які відповідають вимогам частини першої цієї статті, є підставою для притягнення винного у цьому адвоката до дисциплінарної відповідальності.

 

5. Рішення органів адвокатського самоврядування, які мають загальнообов’язковий характер оприлюднюються на офіційних веб-сайтах, відповідно, Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів.

 

Стаття 78. Фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування

 

1. Утримання органів адвокатського самоврядування здійснюється за рахунок:

1) внесків на організаційно-технічне забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, визначених частиною третьою статті 13 цього Закону;

2) відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури;

3) щорічного внеску кожного адвоката на забезпечення діяльності органів адвокатського самоврядування;

4) добровільних внесків адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об'єднань та адвокатських фірм;

5) грантів та благодійної допомоги (пожертв), що надходить від фізичних та юридичних осіб (зокрема міжнародних та іноземних організацій тощо);

6) інших джерел, не заборонених законом.

 

2. Внески, передбачені пунктом 1, 2 частини першої цієї статті, перераховуються на рахунки відповідних регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рахунки Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, а передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, - на рахунки відповідних регіональних асоціацій адвокатів, - та використовуються згідно кошторисів, затверджених регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури та, відповідно, регіональними зборами адвокатів.

 

3. Внески, передбачені пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, перераховуються на рахунки Національної асоціації адвокатів України, регіональних асоціацій адвокатів (а у випадках, передбачених Статутом Національної асоціації адвокатів України або Положенням регіональної асоціації адвокатів, – на рахунки їх органів), Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

 

Стаття 79. Гарантії участі адвокатів у самоврядуванні

 

1. Ради регіональних асоціацій адвокатів повідомляють всіх адвокатів відповідного регіону про проведення чергових регіональних зборів адвокатів та про їх порядок денний не менш як за тридцять днів, а повторних або позачергових - не менш як за п'ятнадцять днів, - рекомендованими листами з повідомленням із збереженням поштового реєстру відправлень протягом трьох років, а стосовно адвокатів що мають електронну адресу, відображену в Єдиному реєстрі адвокатів України, – в електронній формі, так само із збереженням даних про відправлення відповідних повідомлень протягом того ж терміну.

 

2. Рада Національної асоціації адвокатів України повідомляє делегатів З'їзду адвокатів України про проведення чергового З'їзду та про його порядок денний не менш як за тридцять днів до проведення З'їзду, а позачергового - не менш як за п'ятнадцять днів, - рекомендованими листами із дотриманням порядку, передбаченого частиною першою цієї статті.

 

3. Всі проекти актів адвокатського самоврядування, які включаються до порядку денного регіональних зборів адвокатів або З'їзду адвокатів України, доводяться до відома всіх адвокатів регіону або, відповідно, адвокатів України через офіційні періодичні видання регіональних асоціацій адвокатів та Національної асоціації адвокатів України, передбачені Положенням про офіційні друковані органи Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів, і розміщуються на офіційних веб-сайтах Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів не менш як за п'ятнадцять днів до проведення регіональних зборів адвокатів (або делегування на ці збори, якщо таке є застосовним в порядку, передбаченому частинами п’ятою і шостою статті 67 цього закону).

 

4. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання, адвокатська фірма, громадська організація адвокатів можуть оскаржити будь-яке рішення органів адвокатського самоврядування до суду з підстав порушення гарантій участі адвокатів у самоврядуванні, втручання в професійну діяльність адвоката, недотримання основних засад організації та здійснення адвокатської діяльності, визначених цим Законом, а також з підстав перевищення органом самоврядування, який прийняв рішення, своїх повноважень, порушення процедури його прийняття або не легітимності (неповноважності) складу цього органу.

 

5. Голови, їх заступники, інші члени та апарат органів адвокатського самоврядування можуть поєднувати роботу у зазначених органах з адвокатською діяльністю, одержуючи при цьому винагороду за роботу в органах адвокатського самоврядування у розмірі визначеному, відповідно, З’їздом адвокатів України, або регіональними зборами адвокатів.

 

Стаття 80. Співвідношення повноважень виконавчих органів Національної асоціації адвокатів України, регіональних асоціацій адвокатів та кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури

 

1. Для унеможливлення будь-якого впливу на вільне волевиявлення адвокатів, висловлення ними критичних зауважень та пропозицій щодо діяльності Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів, система кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури створюється при Національній асоціації адвокатів України та регіональних асоціаціях адвокатів, але автономно і незалежно від виконавчих органів асоціацій адвокатів;

 

2. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури та регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури підконтрольні і підзвітні лише вищим органам адвокатського самоврядування - З'їзду адвокатів України та, відповідно, регіональним зборам адвокатів.

 

3. Виконавчі органи Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів не можуть скасовувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури. Будь-яке втручання в діяльність Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури та регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з боку виконавчих органів асоціацій адвокатів не допускається.

 

4. Дострокове припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або голів, їх заступників та членів регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури можливе за рішенням регіональних зборів адвокатів з підстав грубого порушення законодавства України та Правил адвокатської етики, якщо за таке рішення проголосує не менш як дві третини від загальної кількості учасників зборів (або делегатів, якщо делегування є застосовним в порядку, передбаченому частинами п’ятою і шостою статті 67 цього Закону).

Дострокове припинення повноважень Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури та його заступників можливе з тих же підстав в порядку передбаченому пунктом 5 частини першої статті 63 цього Закону.

 

5. Особи, які обрані та займають посади у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури, регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури не можуть одночасно бути обраними і займати посади в Раді Національної асоціації адвокатів України, радах регіональних асоціацій адвокатів та ревізійних комісіях.

Розділ X. ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТОМ ІНОЗЕМНОЇ ДЕРЖАВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО СТАТУСУ

 

Стаття 81. Межі здійснення адвокатської діяльності в Україні адвокатом іноземної держави. Особливості статусу адвоката іноземної держави

 

1. Адвокат іноземної держави може самостійно надавати правову допомогу в Україні на постійній основі або разово лише із законодавства тієї країни, в якій він отримав статус адвоката, чи з питань міжнародного права.

 

2. Адвокат іноземної держави також може самостійно надавати разову правову допомогу в Україні з питань частково дотичних до законодавства України у вигляді представництва інтересів клієнта в переговорах, подання заяв, клопотань, інших документів до органів державної влади та місцевого самоврядування.

 

3. Адвокат іноземної держави може надавати разову правову допомогу в Україні з питань українського законодавства сумісно з адвокатом України.

 

Стаття 82. Набуття адвокатом іноземної держави права на надання правової допомоги в Україні

 

1. Рішення про дозвіл на надання правової допомоги на постійній основі адвокату іноземної держави приймається Радою Національної асоціації адвокатів України в разі підтвердження адвокатом іноземної держави його статусу адвоката відповідної країни в порядку, передбаченому Положенням про надання правової допомоги в Україні адвокатом іноземної держави, яке приймається З'їздом адвокатів України.

 

2. За результатами розгляду документів, що підтверджують статус адвоката в іноземній державі та відсутність перешкод для набуття статусу адвоката, передбачених цим Законом, Рада Національної асоціації адвокатів України на підставі відповідного рішення видає адвокату іноземної держави дозвіл на надання правової допомоги на території України з питань законодавства відповідної держави, або з питань міжнародного права.

 

3. Надання адвокатом іноземної держави разової правової допомоги у випадках, передбачених частинами першою та третьою статті 81 цього Закону здійснюється без спеціального дозволу на підставі документу, що підтверджує його статус адвоката іноземної держави, а у випадках, передбачених частиною другою статті 81, – без спеціального дозволу на підставі довіреності від його клієнта,

 

4. Надання адвокатом іноземної держави правової допомоги у випадках, передбачених частиною третьою статті 81 цього Закону на постійній основі здійснюється за умови отримання дозволу в порядку передбаченому частиною першою статті 82 цього Закону.

 

Стаття 83. Особливості статусу адвоката іноземної держави

 

1. При наданні адвокатом іноземної держави правової допомоги в Україні на нього поширюються професійні права та обов'язки адвоката, визначені цим Законом, в частині, що є застосовною до нього, зважаючи на специфіку меж його діяльності.

 

2. При отриманні дозволу на надання правової допомоги на території України адвокат іноземної держави сплачує обліковий внесок, в розмірі, встановленому Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури на рахунок останньої, а також щорічно сплачує внесок на утримання Реєстру адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні в розмірі, встановленому Радою Національної асоціації адвокатів України в порядку, передбаченому Положенням про надання правової допомоги в Україні адвокатом іноземної держави.

 

3. На адвоката іноземної держави повною мірою поширюються передбачені цим Законом гарантії адвокатської діяльності.

 

4. Соціальне та пенсійне забезпечення адвоката іноземної держави в Україні не здійснюється.

 

5. Оподаткування гонорарів адвоката іноземної держави, який надає правову допомогу в Україні здійснюється на засадах унеможливлення подвійного оподаткування.

 

Стаття 84. Організаційні форми надання правової допомоги адвокатом іноземної держави в Україні

 

1. На адвоката іноземної держави, який надає правову допомогу в Україні на постійній основі, поширюються норми цього Закону щодо організаційних форм здійснення адвокатської діяльності з урахуванням особливостей, викладених в цій статті.

 

2. Адвокат іноземної держави може бути членом адвокатської фірми разом з адвокатами України; це не впливає на обсяг його повноважень. Не допускається створення адвокатської фірми, в складі котрої адвокати України становитимуть меншість.

 

3. Адвокат іноземної держави не може бути членом адвокатського об'єднання.

 

Стаття 85. Відповідальність адвоката іноземної держави в Україні

 

1. В разі вчинення адвокатом іноземної держави при наданні правової допомоги в Україні дисциплінарного проступку він несе дисциплінарну відповідальність в порядку, передбаченому цим Законом для адвокатів України, з урахуванням специфіки його статусу: а саме до адвоката іноземної держави застосовується зупинення або відкликання дозволу на надання правової допомоги на постійній основі чи заборона на подальше разове надання правової допомоги.

 

2. Про накладення на адвоката іноземної держави дисциплінарного стягнення Рада Національної асоціації адвокатів України повідомляє асоціацію адвокатів відповідної країни.

 

3. За надання неякісної правової допомоги адвокат іноземної держави несе незалежно від дисциплінарної цивільно-правову відповідальність на загальних засадах, передбачених цим Законом та чинним цивільним законодавством України. У випадку, передбаченому частиною третьою статті 81 цього Закону відповідальність за неналежне надання правової допомоги адвокатом іноземної держави цивільно-правова відповідальність покладається на нього та відповідного адвоката України солідарно.

 

Стаття 86. Участь адвоката іноземної держави в адвокатському самоврядуванні

 

1. Адвокат іноземної держави не є членом Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів і, відповідно, не має прав та обов'язків, пов'язаних із членством у них, за виключенням прав, передбачених цією статтею.

 

2. Адвокат іноземної держави може звертатись до Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів і їх органів за захистом своїх професійних прав та обов'язків; на оплатних засадах брати участь в навчально-методичних заходах, що проводяться Національною асоціацією адвокатів України та регіональними асоціаціями адвокатів; в порядку, передбаченому Статутом Національної асоціації адвокатів України брати участь в З'їзді адвокатів України з правом дорадчого голосу; в порядку, передбаченому Положенням про регіональну асоціацію адвокатів брати участь в регіональних зборах адвокатів на тих же засадах.

 

3. Адвокат іноземної держави може бути членом громадських організацій адвокатів України, якщо статут останніх передбачає таку можливість.

 

Стаття 87. Реєстр адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні

 

1. З метою збирання, зберігання, обліку, надання та оприлюднення достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів іноземних держав, допущених до надання правової допомоги в Україні ведеться Реєстр адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні.

 

2. Ведення Реєстру адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні здійснюється на засадах, оплатного доступу до інформації Реєстру відповідно до Положення про Реєстр адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні, що приймається З’їздом адвокатів України.

 

3. Адміністратором Реєстру адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні є Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, яка вносить відомості до цього Реєстру, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення його ведення.

 

4. Реєстратором Реєстру адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні є Рада Національної асоціації адвокатів України, яка несе відповідальність за своєчасність та достовірність надання інформації до Реєстру.

 

5. До Реєстру адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім'я (та по батькові, де застосовано) адвоката;

2) назва країни та органу, який прийняв рішення про допуск до здійснення адвокатської діяльності цим адвокатом у відповідній країні, номер та дата прийняття такого рішення (іншого дозвільного документу згідно із законодавством про адвокатуру відповідної країни);

3) номер і дата рішення Ради Національної асоціації адвокатів України про дозвіл на надання правової допомоги в Україні на постійній основі адвокату іноземної держави;

4) поштовий індекс, адреса та телефон робочого місця адвоката в іноземній державі;

5) назва та місцезнаходження офісу, адвокатського бюро іноземного адвоката, який отримав дозвіл на надання правової допомоги в Україні на постійній основі, адвокатської фірми, в якій він здійснює надання правової допомоги сумісно з адвокатом (адвокатами) України;

6)  інформація про зупинення або відкликання дозволу на надання правової допомоги на постійній основі чи заборона на подальше разове надання правової допомоги;

7) дата внесення відомостей до Реєстру адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні;

8) вказівка на межі предмету, з якого адвокатами, внесеними до цього реєстру, може надаватись правова допомога, відомості про спеціалізацію адвоката.

 

6. Порядок та строки надання відомостей до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, порядок оновлення даних про адвоката іноземної держави, наслідки недотримання такого порядку, а також інші питання, дотичні до ведення Реєстру адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні, визначаються Положенням про цей Реєстр.

 

Розділ XІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1. Цей Закон набуває чинності з дня його офіційного опублікування.

 

2. Визнати редакцію Закону України "Про адвокатуру" (Відомості Верховної Ради, 1993, № 9, ст. 63) такою, що є зміненою та втратила чинність з набранням чинності цього Закону.

 

3. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури і регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури продовжують свою діяльність до обрання нового складу відповідних органів.

 

4. Право на заняття адвокатською діяльністю зберігається за особами, які на момент набрання чинності цим Законом отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, внесені до Єдиного реєстру адвокатів України та не здійснюють діяльність, не сумісну з адвокатською відповідно до частини другої статті 8 цього Закону.

 

5. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката, дійсні на момент набрання чинності цим Законом, є чинними протягом року з моменту набрання чинності цим Законом, а в наступному потребують заміни на свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення члена Національної та відповідної регіональної асоціації адвокатів України, після затвердження зразків останніх Радою Національної асоціації адвокатів України.

Особи, зазначені в пункті 4, протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані подати до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури інформацію, необхідну для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відповідно до цього Закону.

Невиконання зазначеного обов'язку може бути підставою для зупинення права на заняття адвокатською діяльністю до моменту отримання кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури зазначеної інформації.

 

6. Якщо інше не визначено міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, вищою юридичною освітою згідно з цим Законом вважається вища юридична освіта, здобута в навчальному закладі України, а також навчальному закладі колишнього СРСР - до 31 грудня 1991 року.

 

7. Уніфікація професії адвоката з метою, зазначеною в частині першій статті 14 цього Закону, здійснюється на наступних засадах спеціального разового пільгового порядку залучення до цієї професії юристів-підприємців (осіб, що надавали юридичні послуги на підприємницьких засадах, визначених Господарським кодексом України), які виявлять бажання набути статус адвоката у зв’язку із скасуванням цим Законом можливості здійснення юридичного підприємництва:

а) особи, які відповідають вимогам, визначеним частиною першою статті 10 цього Закону, та здійснювали надання юридичних послуг на підприємницьких засадах протягом терміну до трьох років набувають статус адвоката на загальних засадах, визначених статтями 11-13 цього Закону. За зверненням цих осіб Рада регіональної асоціації адвокатів має сприяти працевлаштуванню зазначених осіб в якості помічників адвокатів;

б) особи, які відповідають вимогам, визначеним частиною першою статті 10 цього Закону, та здійснювали надання юридичних послуг на підприємницьких засадах протягом терміну від трьох до п’яти років можуть набути статус адвоката за умови успішного проходження стажування в порядку, передбаченому статтею 11 цього Закону, та успішного проходження співбесіди, організація проходження якої покладається на регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, а в разі незадовільного проходження стажування (або співбесіди) – на загальних підставах, визначених статтею 10 цього Закону;

в) особи, які відповідають вимогам, визначеним частиною першою статті 10 цього Закону, та здійснювали надання юридичних послуг на підприємницьких засадах протягом терміну більшого ніж п’ять років набувають статус адвоката без складання кваліфікаційного іспиту за умови успішного проходження співбесіди, організація проходження якої покладається на регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, та стажування за спеціальною програмою в особливому порядку, передбаченому для цієї категорії осіб Положенням про порядок проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, а в разі незадовільного проходження співбесіди (або стажування) – на загальних підставах, визначених статтею 10 цього Закону.

При набутті статусу адвоката особами, зазначеними в частині другій цієї статті, ними мають бути дотримана загальна вимога, визначена статтею 15 цього Закону, а також сплачений внесок на організаційно-технічне забезпечення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в розмірі, встановленому Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.

Після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності ці особи набувають статусу адвоката, стають членами Національної асоціації адвокатів України та обирають регіон, в якому вони здійснюватимуть адвокатську діяльність, реалізовуватимуть свої членські повноваження й обов’язки та, відповідно, включаються до Єдиного реєстру адвокатів Україні по відповідному регіону.

Зазначені заходи та припинено надання юридичних послуг будь-яких видів на підприємницьких засадах мають бути забезпечені протягом одного року з часу набрання цим Законом чинності.

У зв’язку із здійсненням уніфікації професії адвоката в Законі України «Про підприємництво» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 14 ст. 168) статтю 4 доповнити частиною 6 в такій редакції:

«Здійснення видів діяльності, визначених статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як предмет адвокатської діяльності, та надання юридичних послуг в будь-якій формі та будь-яких видів підприємницьких засадах забороняється.». Ця норма набирає чинності через один рік з дня набрання чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

 

8. Положення статей 11, 13 цього Закону щодо проходження стажування, статусу стажиста вступають у дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом

 

9. З метою створення Національної асоціації адвокатів України та асоціацій адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, обрання виконавчих органів асоціацій провести установчі збори адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також установчий З'їзд адвокатів України в строк, не пізніше п’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом.

 

10. З метою організації проведення установчих зборів адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури відповідних регіонів:

1) уточнити списки адвокатів регіону відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України; приналежність адвоката до відповідного регіону визначається місцезнаходженням робочого місця адвоката;

2) визначити дату, час та місце проведення установчих зборів адвокатів регіону, а також їх попередній порядок денний, який має включати, зокрема, питання про прийняття Положення про регіональну асоціацію адвокатів та інші питання відповідно до положень статей 67, 68 цього Закону не пізніше чотирьох місяців з дня набуття чинності цим законом;

3) підготувати проекти Положення про регіональну асоціацію адвокатів та інших актів адвокатського самоврядування, які мають бути прийняті на установчих зборах адвокатів регіону для забезпечення створення регіональної асоціації адвокатів і умов для створення Національної асоціації адвокатів України та здійснити їх публікацію в місцевих засобах масової інформації не пізніше ніж за сорок п’ять днів до проведення установчих зборів адвокатів регіону;

4) повідомити усіх адвокатів регіону рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення не пізніше ніж за тридцять днів про дату і місце проведення установчих зборів адвокатів регіону, їх попередній порядок денний, із зазначенням про друкований орган масової інформації, в якому можна ознайомитись з проектами Положення про регіональну асоціацію адвокатів та інших актів адвокатського самоврядування, які розглядатимуться на установчих зборах адвокатів регіону;

5) здійснити організаційно-технічне та фінансове забезпечення проведення установчих зборів адвокатів регіону.

 

11. Установчі збори адвокатів регіону вважаються повноважними за умови участі у них не менше однієї третини адвокатів відповідного регіону.

Якщо установчі збори адвокатів регіону не мають кворуму внаслідок відсутності адвокатів в кількості, визначеній вище, скликаються повторні установчі збори адвокатів регіону, на які не поширюється вимога щодо кворуму, але які можуть приймати рішення лише з питань порядку денного, котрі були включені в порядок денний попередньо непроведених установчих зборів адвокатів регіону.

 

12. Відкриття установчих зборів адвокатів регіону покладається на голову відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Для забезпечення належного проведення установчих зборів адвокатів обирається мандатна та лічильна комісії.

 

13. Установчі збори адвокатів регіону обирають делегатів на установчий З'їзд адвокатів України. Норма представництва визначається пропорційно чисельності адвокатів регіону: один делегат від п'ятдесяти адвокатів, але не менше десяти делегатів від регіону.

 

14. Підготовка проведення установчого З'їзду адвокатів України та створення Національної асоціації адвокатів України покладається на Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури.

Усі рішення щодо організації установчого З'їзду адвокатів України приймаються простою більшістю голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

 

15. З метою підготовки проведення установчого З'їзду адвокатів України Вища кваліфікаційна комісія адвокатури:

1) формує організаційний комітет установчого З'їзду адвокатів України;

2) повідомляє делегатів першого З'їзду адвокатів України про дату і місце проведення З'їзду адвокатів України та попередній порядок денний не пізніше ніж за тридцять днів до його проведення рекомендованими листами з повідомленням про вручення;

3) публікує проекти актів самоврядування, прийняття яких планується на З'їзді адвокатів України, у віснику Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури в термін, що передує проведенню регіональних зборів адвокатів не менше, як за п'ятнадцять днів до їх проведення, і зобов’язує регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури довести проекти цих актів до відома адвокатів регіону в термін, визначений в підпункті 3 пункту 10 цих Перехідних положень.

 

16. Установчий З'їзд адвокатів України вважається правомочним за умови участі у ньому не менше половини делегатів, які підлягали до обрання установчими зборами адвокатів регіонів.

 

17. Відкриття установчого З’їзду адвокатів України покладається на Голову Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури. Для забезпечення належного проведення установчого З’їзду адвокатів України обирається мандатна та лічильна комісії.

 Якщо Установчий З’їзд адвокатів України не має кворуму внаслідок відсутності делегатів в кількості, визначеній вище, скликається повторний З’їзд адвокатів України, на який не поширюється вимоги щодо кворуму, але який може приймати рішення лише з питань порядку денного, котрі були включені в порядок денний попередньо непроведеного установчого З’їзду адвокатів України.

 

18. Рішення на установчому З’їзді адвокатів України приймаються в порядку, передбаченому статтями 62 та 63 цього Закону.

 

19. Приведення установчих документів та організаційно форм адвокатських об'єднань, що діють на момент набрання чинності цим Законом, у відповідність із положеннями цього Закону здійснюється шляхом їх реорганізації (перетворення, поділу, виділення, злиття), в одну або декілька організаційних форм адвокатської діяльності, передбачених цим Законом, чи ліквідації відповідного об'єднання, протягом року з моменту набуття чинності цим Законом.

Організаційні форми адвокатської діяльності, передбачені цим Законом, створені внаслідок реорганізації адвокатських об'єднань, є правонаступниками їх майнових прав.

 

20. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) У Законі України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20; 1992 р., № 36, ст. 526):

пункт 14 статті 11 після слова "багажу" словами "(окрім професійної документації адвокатів)";

пункт 15 статті 11 доповнити новим абзацом шостим такого змісту:

"Працівник міліції може входити до приміщень, в яких здійснює свою професійну діяльність адвокат або адвокатське об'єднання, лише у випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.".

2) У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303; 1993 р., № 11, ст. 83; 1998 р., № 26, ст. 149; 1999 р., № 4, ст. 35; 2001 р., № 14, ст. 72; 2002 р., № 33, ст. 236; 2003 р., № 27, ст. 209, № 30, ст. 247, № 45, ст. 357):

а) статтю 8 після частини другої доповнити новою частиною третьою такого змісту:

"Негласні оперативно-розшукові заходи стосовно професійної діяльності адвоката або адвокатського об'єднання проводяться за постановою голови або заступника голови відповідного апеляційного суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, і застосовуються виключно з метою запобігти злочину".

3) У Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 358):

а) пункт "б" частини другої статті 12 після слів "юридичних осіб" доповнити словами "(окрім інформації, що становить адвокатську таємницю)";

б) пункт "д" частини другої статті 12 після слів "інформацію і документи" доповнити словами "(окрім інформації і документів, що становлять адвокатську таємницю)";

в) пункт "а" частини четвертої статті 12 після слів "форм власності" доповнити словами "крім приміщень, в яких здійснюють свою професійну діяльність адвокати";

г) пункт "б" частини четвертої статті 12 після слів "інші сховища" доповнити словами "крім приміщень, в яких здійснюють свою професійну діяльність адвокати", після слів "предмети і документи" доповнити словами "(окрім документів, які містять адвокатську таємницю)";

ґ) пункт "а" частини першої статті 15 доповнити словами "(крім розмов та інших дій, пов'язаних з професійною діяльністю адвоката)";

д) пункт "б" частини першої статті 15 доповнити словами "(крім розмов, листів та телеграфних повідомлень, пов'язаних з професійною діяльністю адвоката".

4) У Законі України "Про Конституційний Суд України" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 49, ст. 272):

а) статтю 55 доповнити новою частиною п'ятою такого змісту:

"Повноваження адвоката, як представника суб'єкта права на конституційне подання і конституційне звернення, а також залученої до участі у розгляді справи особи, посвідчуються ордером, що видається на підставі договору про надання правової допомоги.".

5) У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; 2003 р., № 5, ст. 46; 2004 р., № 2, ст. 6, № 6, ст. 37, № 11, ст. 140):

статтю 12 доповнити новою частиною шостою такого змісту:

"Представниками сторін - юридичних та фізичних осіб - у виконавчому провадженні можуть бути адвокати. Повноваження адвоката як представника сторін у виконавчому провадженні посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги.

6) У Законі України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 12, ст. 64):

статтю 39 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

"Повноваження представників осіб, які беруть участь у справі посвідчуються довіреністю, оформленою відповідно до вимог закону. Повноваження представників, які є адвокатами, посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги.

7) У Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 32):

частину другу статті 5 після слів "відповідно до закону" доповнити словами "або адвокатів".

8) У Законі України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 36):

частину другу статті 4 після слів "Кабінетом Міністрів України" доповнити словами "або адвокатів".

9) У Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 34):

частину другу статті 4 після слів "Кабінетом Міністрів України" доповнити словами "або адвокатів".

10) У Законі України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 8, ст. 28):

частину другу статті 3 після слів "інтелектуальної власності" доповнити словами "або адвокатів".

11) У Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49-50, ст. 376; 2003 р., № 51 (19.12.2003), ст. 376; 2004 р., № 49, ст. 528; 2005 р., № 2, ст. 42, № 6, ст. 137, № 6, ст. 141, № 9, ст. 184):

у частині 1 пункту 13 Розділу XV "Прикінцеві положення" після слів "Про прокуратуру" доповнити словами "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

12) У Законі України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради, 1991, № 53, ст. 793):

у частині п'ятій статті 50-1 після слів "строкова військова служба" доповнити словами "здійснення адвокатської діяльності".

13) У Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради, 2003 р., № 37, ст. 308; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2004 р., № 25, ст. 345; 2004 р., № 43-44, ст. 493; 2004 р., № 37, ст. 458; 2004 р., № 37, ст. 459; 2004 р., № 2, ст. 564; 2005 р., № 6, ст. 133; 2005 р., № 7-8, ст. 162; 2005 р., № 13, ст. 230; 2005 р., № 17, № 18-19, ст. 267; 2005 р., № 21, ст. 302; 2005 р., № 27, ст. 363):

доповнити пункт 5.3. статті 5 підпунктом 5.3.9 такого змісту:

"5.3.9. суми витрат самозайнятої особи, пов'язані з отриманням доходу (прибутку) від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа не обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону".

14) У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181, № 47, ст. 294; 1998 р., № 2, ст. 7, № 10, ст. 35, № 18, ст. 94, № 26, ст. 151; 1999 р., № 1, ст. 1, № 2 - 3, ст. 21, ст. 22, № 4, ст. 33, № 8, ст. 55, № 15, ст. 83, № 17, ст. 114, № 18, ст. 140, № 28, ст. 229, № 32, ст. 264, № 38, ст. 338, ст. 352, № 39, ст. 356, ст. 357, № 48, ст. 418, № 50, ст. 437; 2000 р., № 2, ст. 16, № 5, ст. 34, № 10, ст. 78, № 20, ст. 149, № 22, ст. 172, № 25, ст. 197, № 26, ст. 209, № 32, ст. 254, ст. 260, № 35, ст. 283, № 38, ст. 318, ст. 319, № 39, ст. 333, № 43, ст. 363, № 45, ст. 375, ст. 377, № 46, ст. 393; 2001 р., № 4, ст. 17, № 7, ст. 36, № 11, ст. 46, № 20, ст. 96, № 23, ст. 114, № 30, ст. 143, № 32, ст. 169; 2002 р., № 2, ст. 11, ст. 12, № 5, ст. 31, № 8, ст. 63, № 9, ст. 68, № 10, ст. 78, № 17, ст. 122, № 29, ст. 192, № 31, ст. 214, № 33, ст. 238, № 35, ст. 259, № 36, ст. 266; 2003 р., № 10-11, ст. 86, ст. 87, № 12, ст. 88, № 14, ст. 99, № 24, ст. 162, № 30, ст. 249, № 33-34, ст. 267, № 36, ст. 280, № 37, ст. 308, № 39, ст. 334, № 45, ст. 363; 2004 р., № 6, ст. 38, № 8, ст. 67, № 14, ст. 195, № 17-18, ст. 250, № 26, ст. 360, № 35, ст. 412, 32, ст. 393, № 43-44, ст. 493, № 46, ст. 511, № 52, ст. 563; 2005 р., № 5, ст. 114, № 7-8, ст. 162, № 11, ст. 198, № 17, ст. 267, № 18-19 (13.05.2005), ст. 267) у пункті 7.11 статті 7:

а) підпункт 7.11.1 доповнити абзацом "и" такого змісту:

"и) юридичними особами, створеними відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"";

б) підпункт 7.11.7 доповнити абзацом такого змісту:

"Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці "и" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді разових або періодичних внесків адвокатів-засновників або адвокатів-членів (партнерів), коштів, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів";

в) абзац перший підпункту 7.11.8 викласти у такій редакції:

"7.11.8. Доходи або майно неприбуткових організацій, за винятком неприбуткових організацій, визначених у абзацах "а" та "в" підпункту 7.11.1, не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці, виплати премій, відрахувань та витрат на соціальні заходи)";

г) частину першу підпункту 7.11.11. доповнити реченням такого змісту:

"У разі ліквідації неприбуткової організації, визначеної в абзаці "и" підпункту 7.11.1, її активи підлягають розподілу відповідно до закону, що регулює адвокатську діяльність в Україні";

ґ) перше речення абзацу третього підпункту 7.11.13 доповнити словами "а також надання правової допомоги".

15) У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144):

Частину першу статті 4 доповнити новим абзацом шостим наступного змісту:

"відносини щодо здійснення адвокатської діяльності".

16) У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 1992, № 6, ст. 56):

а) статтю 28 викласти у такій редакції:

"Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб

Представництво та захист сторін і третіх осіб в господарських судах здійснюється лише адвокатами. Ця заборона не поширюється на осіб зазначених в частинах шостій та сьомій статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Згідно з ордером адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.";

б) статтю 44 викласти у такій редакції:

"Стаття 44. Склад судових витрат

Судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, витрат на правову допомогу, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи";

в) доповнити Кодекс новою статтею 48-1 такого змісту:

"Стаття 48-1. Витрати на правову допомогу

До складу судових витрат відносяться витрати на правову допомогу, включаючи оплату гонорару та витрат адвоката, а також оплату правової допомоги, наданої адвокатським об'єднанням, та інші види витрат на правову допомогу. Законом може бути встановлено максимальний розмір витрат на правову допомогу, які відносяться до судових витрат".

17) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984, додаток до № 51, ст. 1122):

а) доповнити Кодекс новою статтею 185-13 такого змісту:

"Стаття 185-13. Ненадання інформації за запитом адвоката

Безпідставне ненадання інформації або документів за запитом адвоката або ненадання мотивованої відповіді на запит адвоката, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

б) у частині першій статті 221 після слів "статтями 184 - 185-11" доповнити "185-13";

в) частину першу статті 255 доповнити новим пунктом тринадцятим такого змісту:

"13) голови Рад асоціацій адвокатів АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя (стаття 185-13)";

г) статтю 271 викласти у такій редакції:

"Стаття 271. Захисник

У розгляді справи про адміністративне правопорушення захист здійснюється лише адвокатами. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами справи; заявляти клопотання, подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також має інші права, передбачені законами України.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно з ордером адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.".

18) У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2001 р., № 25-26, ст. 131):

а) частину першу статті 374 після слова "прокурором" доповнити словами "посадовою особою установи попереднього ув'язнення";

б) статтю 397 викласти у такій редакції:

«Стаття 397. Втручання в діяльність адвоката

1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності адвоката при здійсненні ним адвокатської діяльності, зокрема, виконанні функцій захисту, представництва, наданні правової допомоги інших видів або порушення встановлених законом гарантій його діяльності та адвокатської таємниці -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

в) стаття 398 викласти у такій редакції:

«Стаття 398. Погроза або насильство щодо адвоката

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо адвоката, а також щодо його близьких родичів у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності, зокрема, виконанням функцій захисту, представництва, надання правової допомоги інших видів, -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Умисне заподіяння адвокату або його близьким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності, зокрема, виконанням функцій захисту, представництва, надання правової допомоги інших видів, -

карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння тим самим особам у зв'язку із здійсненням адвокатом адвокатської діяльності, зокрема, виконанням функцій захисту, представництва, надання правової допомоги інших видів, тяжкого тілесного ушкодження -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

г) стаття 399 викласти у такій редакції:

«Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна адвоката

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить адвокату або його близьким родичам, у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності, зокрема, виконанням функцій захисту, представництва, надання правової допомоги інших видів, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або якщо вони заподіяли шкоду в особливо великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили загибель людей, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень чи настання інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.»

д) статтю 400 викласти у такій редакції:

«Стаття 400. Посягання на життя адвоката

Вбивство або замах на вбивство адвоката або його близьких родичів у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності, зокрема, виконанням функцій захисту, представництва, надання правової допомоги інших видів, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.»;

19) У Кримінально-процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 1961 р., № 2 ст. 15):

а) назву статті 14-1 викласти у такій редакції:

"Стаття 14-1. Недоторканність житла, охорона особистого життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, банківської та адвокатської таємниці";

б) частину другу статті 14-1 викласти у наступній редакції:

"Особисте життя громадян, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, банківська та адвокатська таємниця охороняються законом";

в) частину першу статті 43-1 доповнити пунктом 3 наступного змісту:

"3) особа, щодо якої порушено кримінальну справу";

г) статтю 44 викласти у такій редакції:

"Стаття 44 Захисник

Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної правової допомоги при провадженні у кримінальній справі.

Як захисник допускається лише адвокат. Повноваження адвоката як захисника посвідчуються ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу.

Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносить постанову, а суд – ухвалу.

Як захисник свідка, запрошений ним для надання правової допомоги під час допиту чи проведення інших слідчих дій за участю свідка, допускається лише адвокат. Допуск захисника свідка до участі у справі здійснюється у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.;

ґ) частину третю статті 47 викласти в такій редакції:

"Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через Раду регіональної асоціації адвокатів. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника підлягає обов'язковому виконанню органами адвокатського самоврядування";

д) частини першу та другу статті 48 викласти у такій редакції:

"Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в цьому Кодексі та в інших законах засоби захисту з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують кримінальне покарання чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, та надавати їм правову допомогу.

З моменту допуску до участі в справі захисник має право:

1) до першого допиту мати конфіденційне побачення з підозрюваним, обвинуваченим, а після першого допиту - без обмеження їх кількості та тривалості;

2) мати побачення із засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;

3) ознайомлюватися з усіма доказами, якими обґрунтовується затримання чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового розслідування - з усіма матеріалами справи, робити з них виписки і копії та подавати на них зауваження;

4) брати участь у слідчих діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, а також у слідчих діях, які проводяться за їхнім клопотанням чи клопотанням самого захисника; при проведенні слідчих дій ставити питання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення слідчої дії, які підлягають обов'язковому занесенню до протоколу;

5) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат надає правову допомогу, фіксації слідчих, судових та інших процесуальних дій, в яких адвокат бере участь; особа, яка провадить дізнання, слідчий суддя, суд вправі заборонити захиснику застосовувати технічні засоби виключно з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, та у разі коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, а також з метою збереження державної таємниці;

6) збирати та надавати докази, заявляти клопотання та відводи;

7) брати участь у судових засіданнях, під час яких ставити питання підсудному, потерпілому, свідку, експерту, спеціалісту, цивільному позивачу і цивільному відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;

8) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду;

9) виступати в судових дебатах;

10) знайомитися з протоколом судового засідання та технічним записом судового процесу; подавати на них зауваження;

11) знати про принесені на судові рішення у справі апеляції, касаційні подання прокурора і касаційні скарги, подавати на них заперечення;

12) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених цим Кодексом випадках;

13) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду;

14) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.";

е) частини шосту-восьму статті 48 викласти в такій редакції:

"Особа, яка провадить дізнання, і слідчий повинні своєчасно повідомити захисника про час і місце провадження слідчих дій, які виконуються з участю підозрюваного або обвинуваченого чи за клопотанням захисника.

Після допуску до участі у справі захисник вправі відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках:

1) коли є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у справі;

2) у разі незгоди з підозрюваним, обвинуваченим, підсудним щодо вибраного ним способу захисту;

3) у разі умисного невиконання підзахисним умов укладеного із захисником договору про надання правової допомоги;

4) за наявності обставин, які орган дізнання, слідчий, прокурор, суд визнають поважними.

Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором чи судом без згоди клієнта";

є) статтю 52 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

"Повноваження представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача, який є адвокатом, посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги. Відповідно до ордеру адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.";

ж) статтю 61 викласти у такій редакції:

"Стаття 61. Обставини, що виключають участь у справі захисника

Захисником не може бути адвокат:

1) який брав участь у даній справі як особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, секретар судового засідання, особа, яка здійснювала фіксування судового процесу технічними засобами, суддя, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач чи їхній представник;

2) який відповідно до цього Кодексу була допитана як свідок у цій справі;

3) який є близьким родичем особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, цивільного позивача;

 Адвокат не може брати участі у справі як захисник також у випадках:

1) коли він у даній справі надає або раніше надавав правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про здійснення її захисту;

2) у разі зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Один адвокат не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, засуджених чи виправданих, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.

Одна адвокат в даній кримінальній справі не може бути захисником двох і більше свідків, а також захисником свідка та підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, потерпілого, цивільних позивача чи відповідача.";

з) статтю 61-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 61-1 Відвід захисника

Захисник може бути відведений від участі у справі лише постановою судді чи ухвалою суду на підставах, передбачених цим Кодексом.

Встановивши обставини, передбачені статтею 61 цього Кодексу, після допуску захисника до участі у справі, особа, що провадить дізнання, слідчий, за згодою прокурора, чи сам прокурор направляють подання про відвід захисника, а потерпілий чи його представник - заяву про відвід захисника, до суду за місцем провадження розслідування чи місцезнаходженням органу дізнання або досудового слідства. Захиснику одночасно направляється копія поданих до суду документів. Суддя в п'ятиденний строк розглядає подання чи заяву, вивчає направлені йому чи витребувані ним за заявою потерпілого чи його законного представника матеріали, якими вони обґрунтовуються, вислуховує прокурора і захисника, при необхідності опитує потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, їхніх законних представників, особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить мотивовану постанову про відвід захисника чи про відмову в цьому. Копія постанови про відвід захисника протягом доби вручається або направляється захиснику, а також його підзахисному. На постанову судді протягом трьох діб з моменту її оголошення може бути внесена апеляція підозрюваним, обвинуваченим, захисником, прокурором.

Під час судового розгляду справи питання про відвід захисника з підстав, передбачених статтею 61 цього Кодексу, вирішує суд, який розглядає справу. На постанову судді, ухвалу суду про відвід захисника одночасно із оскарженням рішення суду першої інстанції, яким завершується провадження у справі, може бути внесено апеляцію підсудним, особою, стосовно якої закрито провадження в кримінальній справі, засудженим, виправданим, захисником, прокурором.

У разі відводу захисника особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя чи суд повідомляють про це Раду відповідної регіональної асоціації адвокатів, роз'яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії дізнання та досудового слідства не менше двадцяти чотирьох годин, а в стадії судового розгляду справи - не менш сімдесяти двох годин, про що обов'язково зазначається у протоколі. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя постановою, а суд - ухвалою самостійно призначають захисника в порядку, встановленому законом";

і) статтю 63 викласти в такій редакції:

"Стаття 63. Обставини, що виключають участь у справі адвоката як представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача

Представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача не може бути адвокат,. яккий брав участь у цій справі як слідчий, або особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник, особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок з питань, що стали їй відомі до порушення даної кримінальної справи, а також адвокат, котрий є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або кого-небудь із складу суду.

Адвокат також не може бути представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача за наявності обставин, зазначених у пунктах 4, 5 частини першої статті 61 цього Кодексу.

При наявності обставин, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, адвокат як представник потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача повинен заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. За цими підставами відвід адвокату може бути заявлений особою, яка проводить дізнання, слідчим або прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, захисником, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками.

На стадії дізнання та досудового слідства питання про відвід адвоката як представника за поданням осіб, зазначених в частині третій цієї статті, вирішує суддя за місцем провадження досудового слідства. Суддя розглядає заяву про відвід адвоката як представника, вивчає матеріали, якими обґрунтовується заява про відвід, вислуховує прокурора і адвоката, особу, яку представляє особа, якій заявлено відвід,, а також представника - Ради регіональної асоціації адвокатів після чого виносить мотивовану постанову про відвід захисника чи про відмову в цьому.

Під час судового розгляду справи питання про відвід адвоката як захисника або представника вирішує суд, який розглядає справу. На постанову судді, ухвалу суду про відвід адвоката як захисника або представника одночасно із оскарженням рішення суду першої інстанції, яким завершується провадження у справі, може бути внесено апеляцію підсудним, особою, стосовно якої закрито провадження в кримінальній справі, засудженим, виправданим, захисником, прокурором, а також представником Ради регіональної асоціації адвокатів ";

ї) статтю 66 після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:

"Захисник має право збирати докази шляхом письмового опитування фізичних осіб за їх згодою про обставини, що пов'язані зі справою, отримання на свій запит предметів і документів або їх копій від фізичних та юридичних осіб, одержання письмових висновків фахівців з питань, що потребують спеціальних знань (зокрема тих, з яких призначалася або може бути призначена експертиза), а також витребування довідок, характеристик, інших документів від органів державної влади і місцевого самоврядування, об'єднань громадян".

У зв'язку з цим частини другу-третю статті 66 вважати частинами третьою-четвертою відповідно;

й) у пункті першому частини першої статті 69 слова "та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи" виключити;

к) пункт другий частини першої статті 69 після слів "відповідача" доповнити словами "а також помічник, стажист адвоката, який є таким захисником або представником, посадові особи і технічні працівники адвокатських об'єднань, в яких здійснює свою діяльність адвокат, який є таким захисником або представником";

л) у назві статті 93 слова "оплата праці адвокатів" замінити словами "оплата правової допомоги адвокатів";

м) у частині шостій статті 93 слова "оплата праці захисника" замінити словами "оплата правової допомоги захисника";

н) частину першу статті 112 після слів "працівниками правоохоронних органів" доповнити словами "адвокатами";

о) доповнити Кодекс новою статтею 128-2 наступного змісту:

"Стаття 128-2 Залучення представника органу адвокатського самоврядування

При проведенні слідчих дій щодо адвоката присутність представника органу адвокатського самоврядування є обов'язковою.

Представник органу адвокатського самоврядування, присутній при провадженні таких слідчих дій, засвідчує своїм підписом відповідність записів у протоколі виконаним діям.

Зауваження представника органу адвокатського самоврядування з приводу проведених слідчих дій підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.

За наявності відповідних підстав представник органу адвокатського самоврядування має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України";

с) речення перше частини першої статті 240 після слова "прокурора" доповнити словами "та захисника";

т) частину другу статті 240 викласти в такій редакції:

"Попередній розгляд справи починається із заслуховування думок прокурора і захисника щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з'явилися інші учасники судового розгляду, вони висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 цього Кодексу, та заявлених ними клопотань. Прокурор та захисник висловлюють свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті";

у) у частині першій статті 266 після слів "викладає суду свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду" доповнити словами "а також з будь-яких інших питань, що виникають у ході судового розгляду";

ф) доповнити статтю 266 третьою частиною такого змісту:

"У випадку заміни захисника суд надає захиснику, що вступив у справу, час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до участі в судовому розгляді справи. Заміна захисника не тягне за собою повторення дій, які вчинені в суді на час заміни. За клопотанням захисника суд може повторити допити свідків, потерпілих, експертів або інші судові дії".

20) У Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2002 р., № 38-39, ст. 288):

а) статтю 365 викласти у такій редакції:

"Стаття 365. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил

Участь у провадженні у справах про порушення митних правил беруть: особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил; адвокати, які здійснюють захист та представництво осіб; свідки; експерти; перекладачі, поняті.";

б) статтю 367 викласти у такій редакції:

"Стаття 367. Представники осіб, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил

Представниками осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, можуть бути тільки адвокати.

Особиста участь у справі громадянина не позбавляє його права мати по цій справі представника.

Повноваження адвоката посвідчується ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги.

Представники користуються під час участі у справі усіма правами, зазначеними у статті 366 цього Кодексу.".

в) у частині першій статті 368 слова "осіб, які є фахівцями в галузі права і за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи" замінити словом "адвокатів".

21) У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 40, ст. 356, № 41, ст. 356, № 42, ст. 356, № 43, ст. 356, № 44, ст. 356):

а) у статті 81 абзац третій частини другої викласти у такій редакції:

«Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, органу адвокатського самоврядування.».

22) У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2004 р., № 40-41, 42, ст. 492):

а) у статті 12 слова "або іншими фахівцями у галузі права" виключити;

б) частину четверту статті 42 викласти в такій редакції:

"4. Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги. До ордера адвоката обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору. Відповідно до ордеру адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.;

в) у статті 56 слова "особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги" замінити словом "адвокат";

г) у статті 84 слова "або іншого фахівця в галузі права" виключити;

ґ) статтю 92 доповнити частиною третьою наступного змісту:

"Видалення із зали судового засідання не застосовується до адвокатів як представників. У разі повторного вчинення адвокатом дій, зазначених у частині першій цієї статті, суд повідомляє про це регіональну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури".

23) У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради, 2005, № 35-36, № 37, ст. 446):

а) частину другу статті 16 викласти у наступній редакції:

"2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів визначаються цим Кодексом та іншими законами";

б) частину п'яту статті 58 викласти в такій редакції:

"5. Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги. До ордера адвоката обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін. Відповідно до ордеру адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.";

в) пункт 2 частини другої статті 65 викласти у такій редакції:

"2) адвокати, представники в судовому процесі, захисники у кримінальних справах - про обставини, які стали їм відомі відповідно у зв'язку з наданням правової допомоги, виконанням функцій представника чи захисника";

г) статтю 270 Кодексу доповнити частиною третьою наступного змісту:

"Видалення із зали судового засідання не застосовується до адвокатів як представників. У разі повторного вчинення адвокатом дій, зазначених у частині першій цієї статті, суд повідомляє про це кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури".

24) У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2004, № 3-4, ст. 21)

а) частину другу статті 8 викласти у такій редакції:

"2. Засудженому гарантується право на правову допомогу";

б) в абзаці першому частини третьої статті 51 слова "або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи" виключити;

в) в частині п'ятій статті 73 Кодексу слова "або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи" виключити;

г) в абзаці п’ятнадцятому частини першої статті 107 слова "або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи" виключити;

ґ) частину третю статті 110 Кодексу викласти в такій редакції:

"3. Для одержання правової допомоги за письмовою заявою засуджених, їхніх близьких родичів, громадських організацій засудженим надається побачення з адвокатом. За бажанням засудженого або адвоката побачення можуть надаватися наодинці. Побачення надається адміністрацією колонії при пред'явленні адвокатом ордеру, а також документів, що посвідчують його особу. Кількість і тривалість таких побачень не обмежена";

д) частину п'ятнадцяту статті 134 викласти в такій редакції:

"15. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів або адвоката".

25) У Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради, 1993 р., № 5, ст. 21):

а) статтю 8 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Особам, які займаються адвокатською діяльністю, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі нотаріально завіреної копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю";

б) статтю 14 доповнити частиною другою такого змісту:

"Особам, які займаються адвокатською діяльністю, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки державної служби зайнятості".

26) У Законі України "Про Вищу раду юстиції" (Відомості Верховної Ради, 1998, № 25, ст. 146):

а) частину третю статті 11 виключити;

б) частину четверту статті 11 викласти у такій редакції:

"Порядок скликання і проведення З'їзду адвокатів України визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

27) У Законі України "Про соціальні послуги" (Відомості Верховної Ради, 2003, № 45, ст. 358) абзац сьомий частини четвертої статті 5 слова "адвокатська допомога" виключити.

28) У законі України "Про звернення громадян" (Відомості Верховної Ради, 1996, № 47, ст. 256) пункт 5 частини першої статті 18 викласти у такій редакції:

"користуватися правовою допомогою адвоката, послугами представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;".

29) У законі України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради, 1993, № 35, ст. 360) частину четверту статті 12 викласти у такій редакції:

"Особа, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості побачень та їх тривалості. Побачення надається при пред'явленні захисником ордеру, а також документів, що посвідчують його особу. Адміністрація установи повинна забезпечити умови для проведення побачень, у тому числі які виключають при побаченні із захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації, що надається в процесі побачення".

30) В Законі України від 08.07.2010, № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Офіційний вісник України, 2010, № 61 (20.08.2010), ст. 2108):

а) частину восьму статті 8 викласти в наступній редакції:

«Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 3 частини першої статті 4 та для осіб, які займаються адвокатською діяльністю, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2,6 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами та договорами про надання правової допомоги.»;

б) частину двадцяту статті 8 викласти в наступній редакції:

«Сума єдиного внеску, передбаченого частиною восьмою цієї статті, для платників, зазначених у пункті 3 частини першої статті 4, розподіляється наступним чином:

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 23,0769 відсотка;

на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 76,9231 відсотка.

Сума єдиного внеску, передбаченого частиною восьмою цієї статті, для осіб, які займаються адвокатською діяльністю, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4, розподіляється наступним чином:

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 3,9360 відсотка;

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, – 4,9855 відсотка;

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, – 3,9622 відсотка;     

на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 87,1163 відсотка.»

21. Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, затверджене постановою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 1 жовтня 1999 року № 6/2, є чинним до моменту затвердження положення про Реєстр адвокатів України відповідно до цього Закону.

22. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затверджені Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 15/93, діють з урахуванням положень цього Закону до моменту формування відповідних органів адвокатського самоврядування.

23. Державній судовій адміністрації України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом забезпечити виділення в судах України окремих приміщень з метою реалізації професійних прав адвокатів.

24. Закони та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

25. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з моменту набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, а також забезпечити їх виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.