Юридичний статус, порядок створення та реєстрація спільних підприємств за участю іноземного засновника регулюються законами України “Про підприємництво” від 07.02.1991р. № 698-XII, “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 № 887-XII, “Про господарські товариства” від 19.09.1991 № 1576-XII.

Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 р. №93/96-ВР визначено, що підприємство (організація) будь-якої організаційно – правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за наявності, становить не менше 10 відсотків є підприємство з іноземними інвестиціями.

Іноземні інвестиції згідно із Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 р. №93/96-ВР підлягають державній реєстрації, яка здійснюється обласними державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після їх внесення відповідно до «Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7.08.1996р. №928. За державну реєстрацію іноземних інвестицій справляється плата у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день здійснення реєстрації іноземної інвестиції.  Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених законодавством України про інвестиційну діяльність.

Частиною 2 ст. 287 Митного кодексу України визначено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами   відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. № 93/96-ВР з  метою інвестування на підставі зареєстрованих  договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. Інші податки сплачуються відповідно до  Податкового  кодексу України (ПКУ) та Митного кодексу України (МКУ). Частиною 2 ст. 287 МКУ встановлено, що при відчуженні  майна, яке ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, раніше трьох років з часу зарахування його  на баланс, виникає обов’язок зі сплати ввізного мита, пені та податку на додану вартість у сумі збільшеного податкового зобов’язання за цим податком.

Разом з тим, п. 190.1 ст. 190  ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком на  додану  вартість  для  товарів,  що  ввозяться  на  митну     територію     України,    є     договірна    (контрактна)   вартість,  але  не  нижче  митної  вартості  цих  товарів, визначеної відповідно до розділу  III МКУ,  з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Тобто у разі митного оформлення майна сума ввізного мита до бази оподаткування податком на додану вартість  не включається.

Митні органи здійснюють пропуск цього майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстрочкою платежу не більш, ніж на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. Вексель погашається і ввізне мито не стягується, якщо в період, на який дається відстрочка платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена про це відмітка на екземплярі векселя.

Відповідно до п.2 «Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4.11.1997 р. № 1211, товари, що ввозяться в Україну як інвестиції в статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні.

У разі здійснення іноземними інвесторами іноземних інвестицій виключно у вигляді грошових коштів, такий інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа для реєстрації іноземної інвестиції в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати здійснення іноземної інвестиції, подає до відповідного територіального управління Національного банку України документи для державної реєстрації іноземної інвестиції та видачі інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції.

Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номера.