Додержання законодавства про банки  і банківську діяльність

У разі порушення суб'єктами банківської діяльності законодавства, економічних нормативів, порядку, строків та технології виконання банківських операцій, допущення несанкціонованої емісії, невиконання нормативних актів Національного банку, неподання звітності чи подання недостовірної звітності, збиткової діяльності, створення становища, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів банку, перешкод антимонопольним діям чи праву клієнта вільно вибирати банк, НБУ має право:

— підвищувати норми обов'язкових резервів;

— відкликати ліцензію на здійснення окремих чи всіх банківських операцій;

— усувати керівництво суб'єкта банківської діяльності від управління;

— призначити тимчасову адміністрацію для управління суб'єктом банківської діяльності;

- стягувати за рішенням суду штраф у розмірі неправомірного доходу та застосувати інші економічні санкції відповідно до законодавства;

— приймати рішення про виключення з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ та про реорганізацію чи ліквідацію суб'єкта банківської діяльності Національний банк вилучає з обігу фіктивні кошти шляхом стягнення їх у безспірному порядку з кореспондентських розрахунків банків.

За порушення банками-резидентами порядку розрахунків у валюті НБУ та його органи на місцях застосовують санкції, передбачені ст. 16 Декрету КМУ від 19.02.93 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», за невстановлення лімітів залишків кас клієнтів установи банків піддаються штрафу на підставі п. 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» та ін.

Антимонопольний комітет України та його органи на місцях за порушення антимонопольного законодавства застосовують до банків фінансові санкції, При проведенні перевірки у комерційному банку перевіряючий може витребувати відповідну інформацію від органів Антимонопольного комітету України.

Контрольно-ревізійні підрозділи державної контрольно-ревізійної служби (КРС) й, групи в районах, містах і районах у містах здійснюють державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти із бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів (ст. 2 Закону «Про державну контрольно-ревізійну службу»).

Відповідно до ст. 8, 9 Закону «Про державну контрольно-ревізійну службу» контрольно-ревізійні підрозділи на місцях:

а) проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів;

б) проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і, збереження валютних коштів;

в) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями і перевірками;

г) розглядають листи, заяви і скарги громадян на факти порушення законодавства з фінансових питань.

При перевірці в відділі (групі) КРС перевіряючий знайомиться з матеріалами перевірок з питань збереження та цільового використання бюджетних коштів та державних валютних фондів і з'ясовує такі питання:

— чи виконуються обов'язки щодо ревізій і перевірок грошових та бухгалтерах документів, звітів, кошторисів та інших документів, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, фактичної наявності цінностей;         ,

— чи одержуються від НБУ та його установ, комерційних банків та інших установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності - довідки та копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються або перевіряються;

— чи ставиться перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами і організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

— чи вживалися заходи до стягнення коштів, одержаних за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

— чи накладалися у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб адміністративні стягнення;

— чи застосовувалися до підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені п. 7 ст. 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 10 Закону «Про державну контрольно-ревізійну службу»).

Слід мати на увазі, що вимоги щодо проведення ревізій і перевірок органами державної КРС, викладені в Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою України, затв. наказом Голов КРС від 3.10.97 р. №121. Зокрема, при ревізіях (перевірках) на підприємствах і в організаціях державної і комунальної власності повинні перевірятися: правильність і законність операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 2.4.2 Інструкції), правильність використання коштів з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, бюджетних позичок і державних кредитів, своєчасність їх повернення та сплати відсотків за користування ними (п; 3.1.2. Інструкції).

Органам державної КРС надано також право перевіряти стан роботи фінансових установ банків або юридичних, фізичних осіб — і суб'єктів підприємницької діяльності, які в установлений строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках.

Треба враховувати, що Інструкцією про порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби, затв. наказом Голов КРС України від 3.07.98 р. №130, передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій приймається у строк, не пізніше 10 днів з дня складання акта ревізії, перевірки (п. 3.5 Інструкції від 3.07.98 р.). В акті ревізії (перевірки) повинні бути чітко викладені зміст порушень із зазначенням конкретних пунктів і статей, порушених норм законодавчих актів (п. 6 Інструкції від 3.07.98 р. №130).

В подальшому органи державної КРС повинні за прийнятими рішеннями щоквартально проводити звірки з органами державної податкової служби щодо надходження до бюджету належних коштів (п. 9 Інструкції від 3.07.98 р.). Причому, стягненню підлягають усі суми, нараховані за результатами ревізій чи перевірок, незалежно від фінансового стану підприємства, установи, організації, іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Важлива знати, які вживає орган державної КРС щодо своєчасного викриття порушень цільового використання бюджетних коштів та державних валютних фондів; законність та повноту заходів, прийнятих у зв'язку з виявленими порушеннями законодавства, у тому числі по відшкодуванню завданих державі збитків, притягненню винних до відповідальності; чи передаються матеріали до правоохоронних органів у зв'язку з виявленими злочинними діями посадових осіб; чи здійснюється контроль за своєчасним відшкодуванням збитків, у тому числі шляхом звернення стягнення на майно боржника у встановленому законом порядку.

Відділення Державного казначейства України у районах, містах, районах у містах відповідно до Указу Президента України від 27.04.95 р. №335 «Про Державне казначейство України» та Положення про Державне казначейство, затв. постановою КМУ від 31.07.95 р. №590, здійснюють контроль за надходженням, рухом і використанням державних позабюджетних фондів у частині, що визначається Головним управлінням Державного казначейства; забезпечують відповідно до встановлених розмірів асигнувань та касового плану цільове фінансування видатків державного бюджету; ведуть облік розпорядників коштів, яким виділяються асигнування з державного бюджету та державних позабюджетних фондів;- проводять роботу, пов'язану із здійсненням контролю за дотриманням чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, надходженням та використаннях коштів державних позабюджетних фондів в регіоні; передають відповідним державним податковим індукціям документи про стягнення у безспірному порядку до державного бюджету штрафів за порушення установами банків та підприємствами зв'язку встановленого порядку проходження і виконання платіжних доручень по доходах і видатках державного бюджету (п. 7 постанови КМУ від 31.07.95 р.).

При перевірці в органі Державного казначейства (ДКУ) перевіряючий знайомиться із місячною звітністю бюджетних установ, державних підприємств, установ і організацій недержавної форми власності, за формою №2 — мдб про витрачання отриманих бюджетних коштів і встановлює, які підприємства, установи і організації отримали бюджетні кошти і на які цілі; чи відкриті бюджетні рахунки у відповідних банківських установах.

Слід мати на увазі, що запроваджена останнім часом казначейська система виконання державного бюджету передбачає акумулювання всіх коштів державного  бюджету на рахунках, що відкриваються в установах банків на ім'я органів Державного казначейства. З цих рахунків органи ДКУ безпосередньо здійснюють платежі на користь (об'єктів господарської діяльності, інших підприємств, організацій і установ, які виконали роботи та/або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів. Для забезпечення обліку коштів, виділених їх розпорядникам відповідно до Закону «Про державний бюджет України», на відповідний рік, в органах ДКУ на ім'я зазначених розпорядників відкриваються рахунки для обліку витрат.

         Як випливає із Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства, затв. наказом головного управління Державного казначейства України від 02.12.02 р. №221, для відкриття реєстраційних рахунків заводяться особові справи на розпорядників коштів, для чого останні подають до органів ДКУ відповідні документи, проводиться реєстрація розпорядників коштів у зведеному реєстрі, де на підставі централізованого встановленого Держказначейством коду кожній бюджетній установі надається номер. Рахунки відкриваються на один бюджетний рік і щорічно поновлюються. З метою регулювання правовідносин, пов'язаних з виконанням державного бюджету, органи ДКУ укладають договори з розпорядниками бюджетних коштів, на підставі яких здійснюють їх розрахункове обслуговування відповідно до встановлених лімітів та затвердженого кошторису доходів і видатків. Головними розпорядниками коштів є: міністри і керівники інших центральних органів виконавчої влади - по державному бюджету, керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій - по місцевих бюджетах; голови сільських і селищних рад - по сільських і селищних бюджетах (Порядок касового виконання  державного бюджету за видатками , затв. наказом ДКУ від 22.01.01 р. №3, Положення про єдиний казначейський рахунок. затв. наказом ДКУ №122 від 26.06.02 р.).