Виконання рішення Європейського суду по правам людини в Україні

Виконання рішень Європейського суду по правам людини в Україні регламентуються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Регламентом Європейського суду по правам людини, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Законом України «Про виконавче провадження», Цивільним процесуальним кодексом, Кодексом адміністративного судочинства та іншими нормативно-правовими актами.

 Основним нормативно-правовим актом є Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини». Відповідно до  ст. 1 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» виконання рішення  може проводиться в двох формах, перша це - вжиття заходів загального характеру, а друга - виплата стягувачу відшкодування та вжиття додаткових заходів  індивідуального  характеру.

 Заходи загального характеру вживаються для забезпечення дотримання державою положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушення яких встановлено рішенням Суду, а також для забезпечення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого Судом порушення, а також усунення підстави для надходження до Суду заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді.

Таким чином заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної  в рішенні Суду системної проблеми та її першопричини.

Заходами загального характеру є:

-           внесення змін до чинного законодавства і практику його застосування;

-          внесення змін до адміністративної практики;

-          забезпечення юридичної експертизи законопроектів;

-          забезпечення професійної підготовки прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна  діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи;

-          інші заходи, які визначаються - за умови нагляду з боку Комітету міністрів Ради Європи - державою-відповідачем відповідно до Рішення з метою  забезпечення усунення  недоліків  системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції про захист прав людини та забезпечення максимального  відшкодування.

Заходами індивідуального характеру є заходи, які вживаються державою з метою припинення встановленого Судом порушення та відновлення правового становища заявника настільки, наскільки це можливо, до того ж стану, в якому воно перебувало до порушення Конвенції. При цьому компетентні органи держави-відповідача самі вирішують, які заходи, зважаючи на наявні в національній правовій системі засоби, є найбільш відповідними та дієвими.

Заходами індивідуального характеру є виплата стягувачеві відшкодування та здійснення додаткових заходів індивідуального характеру. Стягувачем визнається заявник у справі проти України, на користь якого постановлено рішення ЄСПЛ або з яким досягнуто дружнє врегулювання, або ж його представник або правонаступник.

Також існують додаткові заходи індивідуального характеру, це:

 - Відновлення, наскільки це є можливим, попереднього юридичного стану, яким володів стягувач до порушення Конвенції (restitutio in integrum). Це може бути повторний розгляд справи національним судом, включаючи відновлення провадження у справі, а також у повторному розгляді справи адміністративним органом, при цьому обмежується встановленням загального порядку застосування зазначених заходів індивідуального характеру.

 - Заходи, передбачені в рішенні ЄСПЛ щодо дружнього врегулювання.

Відповідно до Закону України Про виконання рішень Європейського суду в Україні діє орган представництва, відповідальний за виконання рішень Європейського суду. Цей орган зобов'язаний забезпечити ознайомлення громадськості з рішеннями Європейського суду проти України. У триденний строк з моменту отримання оповіщення про набуття рішенням статусу остаточного, орган представництва надсилає його короткий зміст для опублікування в офіційних виданнях Україні, яке публікується українською мовою протягом семи днів. Крім того, короткий виклад справи має спрямовуватися Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, іншим державним органам та посадовим особам, причетним до справи суб'єктам. Заходами виконання рішень Європейського суду закон називає такі: виплата відшкодування; додаткові заходи індивідуального характеру; заходи загального характеру.

   Порядок виконання рішень Європейського суду по правам людини в Україні

 Стаття 46 Конвенції покладає обов'язок на державу, яка ратифікувала Конвенцію, виконувати остаточне рішення ЄСПЛ. Контроль за належним виконанням рішення покладається на Комітет Міністрів Ради Європи.

 Згідно зі ст. 44 Конвенції рішення ЄСПЛ вважається остаточним у разі:

 - Якщо сторони заявляють про те, що вони не звертатимуться з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої палати; або

 - Через три місяці з дня ухвалення рішення, якщо клопотання про передачу справи на розгляд Великої палати не було заявлено; або

 - Якщо колегія Великої палати відхиляє клопотання про передачу справи на розгляд Великої палати.

 Протягом трьох днів з дня отримання повідомлення про придбання рішенням Європейського Суду статусу остаточного, Уповноважений готує та надсилає для публікації в газетах «Урядовий кур'єр» і «Голос України» стислий виклад рішення ЄСПЛ українською мовою. Одночасно Уповноважений висилає короткий виклад рішення ЄСПЛ стягувачеві, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, причетним до справи, за яким постановлено рішення, разом з копією оригінального тексту. Разом з копією рішення стягувачу надсилається повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якому мають бути зазначені реквізити банківського рахунку для перерахування грошових коштів. Також Уповноважений висилає державну виконавчу службу оригінальний текст і переклад резолютивної частини рішення ЄСПЛ.

 Відповідно до статті 21 Закону «Про виконавче провадження» виконання рішень, за якими боржником є ??держава, покладається на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.

Після відкриття виконавчого провадження державна виконавча служба надсилає Державному казначейству України постанову про відкриття виконавчого провадження. Державне казначейство протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від виконавчих органів здійснює списання грошових коштів на зазначений стягувачем банківський рахунок.

 Виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена протягом трьох місяців з моменту набуття рішенням ЄСПЛ статусу остаточного. У разі порушення цього терміну нараховується пеня згідно з рішенням. Відшкодування за рішенням ЄСПЛ проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України.