Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб. Дмитро Медведєв.

З боку нормативного регулювання слід зазначити, що питання отримання аліментів від позбавленого батьківських прав батька або матері досить чітко врегульоване діючим Сімейним кодексом України (далі – СК України), а саме частиною 2 статті 166. Вказана норма говорить про те, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Це означає, що дитина зберігає свої майнові права, засновані на факті їх родинного зв’язку з особою, позбавленою батьківських прав. А саме: вона має право на одержання від цієї особи аліментів (ст. 80 СК України) і на спадкування після неї (ст. 1261 ЦК України), оскільки діти залишаються спадкоємцями першої черги. Фактично, позбавлення батьківських прав не породжує повного припинення правовідносин між батьками, позбавленими цих прав, і дитиною. Батько, матір втрачають права, але не звільняються від певних майнових обов’язків перед дитиною.

З боку судової практики необхідно зазначити, що Пленумом ВСУ в постанові № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» чітко роз’яснені питання, зокрема, щодо підстав позбавлення батьківських прав та правових наслідків зазначених дій. Судам роз’яснено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

http://yur-gazeta.com/publications/actual/prava-ditini-v-ukrayini-gluhiy-kut/oppinions/pozbavlennya-batkivskih-prav-e-kraynim-zahodom-vplivu-na-osib.html